Зміст
- Що таке ПТСР, або посттравматичний стресовий розлад
- Що таке КПТСР, або комплексний посттравматичний стресовий розлад
- Головні відмінності КПТСР і ПТСР: порівняльна таблиця
- Як тривала травма змінює мозок
- Як відрізнити КПТСР від межового розладу особистості (МРО) й інших розладів
- Шлях до зцілення: що допомагає відновитися від КПТСР
Травматичні події можуть мати набагато складніші наслідки, ніж сильний стрес. Часто ці ситуації глибоко впливають на психіку, і для того щоб оговтатися від наслідків, людині потрібна допомога фахівців і підтримка оточення.
Цькування в школі, травматичний досвід у дитинстві, тривале життя в умовах бойових дій, постійні обстріли або ж тривале домашнє насильство можуть спричинити комплексний посттравматичний розлад, або КПТСР. Цей розлад може заважати переживати свої емоції у здоровий спосіб, створювати складнощі у побудові відносин з іншими і порушувати сприйняття людиною себе самої. У цьому тексті ми поговоримо про те, що таке КПТСР, якими можуть бути наслідки тривалої травми, яка відмінність КПТСР від ПТСР та що робити, якщо ви помічаєте симптоми цього розладу в себе або у когось з ваших близьких.
Що таке ПТСР, або посттравматичний стресовий розлад
Відповідно до 11-го видання Міжнародного класифікатора хвороб (МКХ-11), посттравматичний стресовий розлад може розвинутися в людини, якщо вона пережила шокову, страшну або небезпечну подію.
Травматичними є події, які відрізняються від повсякденного стресу: це смерть, важкі тілесні ушкодження, різні види насильства, стихійні лиха, бойові дії, безпосереднім учасником або свідком яких є особа. Для дітей травматичними можуть бути ситуації, пов’язані з домашнім насильством, хірургічним втручанням (навіть коли дитина є свідком), шкільним булінгом тощо.
Симптоми розладу можуть виникати як одразу, так і трохи згодом після травматичної події: зазвичай протягом перших трьох місяців. Людина може повторно переживати травматичну подію, намагатися уникнути гнітючих спогадів, бути більш збудливою та реактивною, мати негативне уявлення про себе чи бути відстороненою.
Для діагностики ПТСР людина має мати три виражені симптоми: повторне переживання травматичної події у реальному часі без реальної загрози; уникнення думок, подій і людей, які нагадують про травматичну подію; підвищена тривожність і пильність.
Варто бути уважними, якщо ви або близька людина переживаєте основні ознаки ПТСР:
- Відчуття підвищеної загрози: стан, у якому мозок сприймає середовище або ситуацію як таку, яка може нашкодити людині. Через це людина стає настороженою, щоб могти реагувати на ситуацію, навіть якщо вона не реальна.
- Повторне переживання травматичних подій: гнітючі спогади або сновидіння; відчуття, ніби травматичні події відбуваються знову; сильні емоційні чи фізіологічні реакції від нагадування про травматичні події: наприклад, різке здригання і страх у відповідь на гучний звук, тахікардія, ускладнене дихання чи підвищена пітливість.
- Униклива поведінка: намагання уникнути гнітючих спогадів, думок чи почуттів, що стосуються травматичних подій.
- Негативні зміни в думках і настрої: нездатність пригадати важливі аспекти травматичних подій; стійкі спотворені думки про причини та наслідки цих подій, себе, інших чи світ; втрата інтересу до значущої діяльності та нездатність переживати позитивні емоції; почуття відстороненості чи відчуження від інших.
- Збудливість і реактивність: дратівливість, вибухи гніву, ризикована поведінка, надмірна пильність, порушення сну.
- Деперсоналізація: відчуття відстороненості від власних психічних процесів або тіла. Або дереалізація: постійні чи періодичні переживання нереальності оточення.
Що таке КПТСР, або комплексний посттравматичний стресовий розлад
Комплексний посттравматичний стресовий розлад може розвинутися у людини, якщо тривалий час вона переживає повторення реальних травматичних подій, яких вона не може самостійно позбутися. Йдеться про проживання такого досвіду: перебування у полоні, тривала участь у бойових діях, життя під постійними обстрілами, перебування у стосунках із сексуальним чи фізичним насильством, жорстоке поводження з дитиною з боку батьків чи опікунів тощо.
У МКХ-11 КПТСР виділено окремим діагнозом. Він супроводжується не лише симптомами класичного ПТСР, а й порушеннями сприйняття людиною себе самої («Я не такий/ така», «Я поганий/ погана», «Я у цьому винен/ винна»), складнощами у переживанні власних емоцій і проблемами у побудові взаємин з іншими людьми. Тобто для діагностики комплексного ПТСР людина має мати як і всі симптоми класичного посттравматичного стресового розладу, так і три специфічні симптоми саме КПТСР. Фахівець або фахівчиня можуть провести бесіду з людиною, а також попросити пройти тестування, наприклад — Міжнародний опитувальник травми (ITQ). На основі розмови й опитування діагноз підтверджують чи спростовують.
У дослідженні українських науковців 2024 року спостерігається прямий звʼязок між повномасштабним вторгненням росії в Україну і збільшенням кількості людей з КПТСР: 12,5 % опитаних українців та українок демонстрували симптоми цього розладу. Ці показники значно перевищують аналогічні результати у сусідніх країнах.
Головні відмінності КПТСР і ПТСР: порівняльна таблиця
Між класичним і комплексним ПТСР є суттєві відмінності, хоча вони й мають спільні ознаки. Насамперед варто звертати увагу на тривалість і частоту переживання травматичних подій.
Якщо у ПТСР травма може відбутися один раз і бути продовженням гострої реакції на стрес, то КПТСР — це наслідок тривалої травми, яка має відбуватися або повторюватися впродовж певного часу.
Через велику кількість спільних симптомів КПТСР помилково можна сприйняти як більш розгорнуту версію ПТСР, але це не так. Ключові симптоми, як-от проблема у контролі та проживанні емоцій, негативне уявлення про себе (токсичний сором і провина) та складнощі у побудові близьких стосунків виділяють КПСТР в окремий розлад.
Симптоми, які притаманні лише КПТСР
МКХ-11 чітко виокремлює три симптоми, притаманні лише КПТСР:
- Проблеми з регуляцією афекту: слабка здатність контролювати свої емоційні стани — стримувати емоції, проживати їх в екологічний спосіб.
- Стійке уявлення людини про себе як про принижену та роздавлену: внаслідок комплексної травми у людини виникає відчуття сорому, провини, провалу в інших сферах життя.
- Складність у побудові близьких відносин з іншими людьми: людину переслідує підозріливість і недовіра, коли вона намагається почати стосунки.
Окрім цього, КПТСР впливає й на інші сфери. У дослідженні симптомів обох розладів науковці порівняли між собою три групи — людей, які мали ознаки КПСТР, людей з ознаками класичного ПТСР та людей з низькими показниками симптомів обох розладів.
Зʼясувалось, що в осіб з КПТСР значно більша схильність до депресії, підвищеної тривожності, дисоціацій (станів, у яких психіка «вимикає» травматичний спогад), порушень сну, соматизацій (станів, у яких психологічні або емоційні переживання проявляються через фізичні симптоми) та агресії. Хоча КПТСР і класичний посттравматичний стресовий розлад мають схожі симптоми, у комплексному ПТСР вони більш виражені. Тому для розрізнення двох розладів фахівцям потрібно ретельно збирати історію пацієнта, щоб зрозуміти, чи був травматичний досвід тривалим.
Як тривала травма змінює мозок
КПТСР впливає на структуру різних частин мозку та на звʼязок між нейронами. Ось ключові частини мозку, які змінюються у людей з цим розладом:
- Амигдала: ця зона мозку відповідає за відчуття страху й обробку емоцій. У людей з КПСТР ця зона проявляє збільшену активність, тому вони відчувають постійний стрес та є більш настороженими.
- Гіпокамп: відіграє ключову роль у формуванні та проживанні спогадів. У людей з КПТСР через відчуття постійного стресу ця ділянка мозку зменшується, тому людям важко пригадувати травматичні події і загалом мати здорову памʼять.
- Префронтальна кора (відповідає за ухвалення раціональних рішень і регуляцію емоцій): при КПТСР звʼязок цієї частини мозку з іншими часто порушений. Через це люди можуть імпульсивно вирішувати, постійно відчувати смуток та бути залежними від раптових спалахів гніву.
Окрім впливу на конкретні частини мозку, у людей з КПТСР часто порушені рівновага нейромедіаторів (речовин, які є провідниками між нейронами і здатні впливати на настрій) та регуляція гормонів.
Часто люди з КПТСР мають або зависокий, або занизький рівень кортизолу. Це гормон, який виробляється у відповідь на стрес і допомагає організму відновитися. Але при КПТСР його регуляція порушена, тому людина або постійно відчуває збудження, або втому й апатію.
Ключовими нейромедіаторами, які зазнають дисрегуляції при КПТСР, є дофамін та серотонін. Дисрегуляція дофаміну призводить до підвищеної пильності, імпульсивності та порушень уваги. Серотонін же насамперед впливає на сон, тривожність і відчуття безпеки. При травмі його рівень, як правило, знижується. Це може стати причиною хронічної тривоги, депресивних станів та емоційної нестабільності.
Як відрізнити КПТСР від межового розладу особистості (МРО) й інших розладів
Як зрозуміти, що у вас або вашої близької людини саме КПСТР, а не, до прикладу, межовий розлад особистості (МРО)? Зверніться до кваліфікованого психіатра, що допоможе встановити діагноз та призначить лікування. МРО І КПТСР дійсно можуть проявлятися дещо схоже і навіть бути у людини водночас, однак це різні розлади.
Яка різниця між КПТСР і МРО:
- Наявність травматичного досвіду: хоча досвід переживання травматичних подій можуть мати люди з обома розладами, ключовим він є саме для людей з КПСТР.
- Здатність контролювати свої емоції. Якщо у людей з межовим розладом це проявляється здебільшого в імпульсивній поведінці, суїцидальних думках і схильності до самоушкодження, то у людей з КПТСР це стосується неспівпадіння дій людини та її цінностей, що часто є наслідком емоційних флешбеків — травматичних спогадів, які можуть раптово виникати у свідомості.
- Самооцінка: людина з МРО часто має нестабільне розуміння, ким вона є як особистість через часту зміну цінностей і цілей. У людей з КПТСР негативне самоусвідомлення триває постійно.
- Труднощі у відносинах: люди з межовим розладом особистості зазвичай нестабільно або мінливо взаємодіють з іншими, тоді як люди з КПТСР відчувають труднощі у соціальній взаємодії через проблеми з довірою і спроби уникати близькості.
Межовий розлад особистості — не єдиний, який складно відрізнити від КПТСР під час діагностики. Комплексний ПТСР має спільні ознаки з біполярним розладом особистості: наприклад, імпульсивну поведінку часто плутають з фазами манії або гіпоманії. Проте насправді для людей з КПСТР не характерні тривалі періоди зі зниженою потребою у сні або підвищеною цілеспрямованою активністю.
Також КПТСР відрізняється від великого депресивного розладу. Хоча терапія антидепресантами часто призначається для того, щоб клієнт чи клієнтка змогли позбутися поганого самопочуття і розпочати психотерапію, причиною негативного сприйняття себе при КПТСР є саме вплив тривалої травми.
Шлях до зцілення: що допомагає відновитися від КПТСР
У своїй роботі «Комплексний ПТСР: керівництво з відновлення від дитячої травми» американський психотерапевт Піт Волкер, який сам пережив тривалу дитячу травму, пропонує поетапну систему терапії комплексного ПТСР:
- Когнітивний етап: на цій першій сходинці відновлення автор пропонує вам разом з фахівцем чи фахівчинею з психічного здоровʼя зосередитися на роботі з думками та негативними упередженнями щодо себе — навчитись керувати внутрішнім критиком і розвивати здорову частину психіки.
- Усвідомленість, або майндфулнес: практикувати перебування у моменті як у роботі з фахівцем чи фахівчинею, так і в повсякденному житті.
- Реабілітація емоційної складової життя: вчитися приймати не тільки хороші почуття, а й складні та суперечливі — сум, страх, підозріливість та навіть гнів. Плавна робота в цьому напрямі відчиняє двері наступному етапу.
- Горювання: оплакування того, що травма сталася з людиною.
- Побудова звʼязку: на цьому етапі людина вчиться будувати звʼязки з оточенням і вперше за довгий час відчуває належність до чогось більшого, ніж вона сама — спільноти, природного світу, віри в Бога тощо.
- Тілесне зцілення: людина вчиться піклуватися про себе та своє тіло, використовує його як інструмент реабілітації.
Ці етапи є умовними і базуються на практиці самого Волкера. Вони не виключають EMDR-терапію (робота з рухами очима під керівництвом фахівця або фахівчині) чи КПТ-терапію, орієнтовану на травму, а радше доповнюють їх.
Також при депресивних симптомах пацієнтам можуть призначити антидепресанти для покращення стану й уможливлення роботи з психотерапевтом чи психотерапевткою.
Якщо ви або ваша близька людина має симптоми КПТСР, зверніться по фахову допомогу до фахівця чи фахівчині з психічного здоров’я. Разом ви зможете вибрати найоптимальнішу стратегію лікування, яка зможе поступово відновити бажану якість життя.
Використані джерела
- Міжародний класифікатор хвороб — 11 видання
- Міжародний класифікатор хвороб — 10 видання
- Evidence of symptom profiles consistent with posttraumatic stress disorder and complex posttraumatic stress disorder in different trauma samples
- Травма війни 2022: оцінка ПТСР і КПТСР серед населення України та сусідніх країн
- How Does Complex PTSD Affect the Brain?
- Is it possible to differentiate ICD-11 complex PTSD from symptoms of borderline personality disorder?
- Complex PTSD and borderline personality disorder
- Complex PTSD and Bipolar Disorder: Unraveling the Diagnostic Dilemma
- When Addressing Trauma Makes a Difference: A Case Report of Undiagnosed Complex Post-traumatic Stress Disorder
- Complex PTSD: Assessment and Treatment
- «Комплексний ПТСР: керівництво з відновлення від дитячої травми»
