Найважливіше про психічне здоров'я
Хочу дізнатися більше
27 Травня 2025

Біполярний розлад: від ейфорії до виснаження — як знайти баланс

апатіясамодопомога
Біполярний розлад: від ейфорії до виснаження — як знайти баланс
{{ slide + 1 }} / {{ sCount }}

Зміст

  1. Що таке БАР та як його діагностують
    1. Типи БАР
    2. Особливості БАР 1 типу
    3. Особливості БАР 2 типу
  2. Як проявляється біполярний розлад та з яких епізодів складається
    1. Як коливається настрій і чому це не просто «перепади»
    2. Маніакальна фаза: активність, ідеї, безсоння
    3. Гіпоманія
    4. Депресивна фаза: апатія, втома, ізоляція
  3. Що робити, якщо підозрюєш у себе біполярний розлад та як жити з БАР
    1. Як БАР впливає на стосунки, життя, роботу
    2. Коли звертатися по допомогу
    3. Роль психіатра в діагностиці й лікуванні
    4. Самодопомога та підтримка балансу
    5. Як допомогти близьким з БАР

Що таке БАР та як його діагностують

Раніше його називали маніакально-депресивним психозом. Тепер цей діагноз зветься «біполярний афективний розлад», скорочено БАР, або біполярний розлад. БАР — це не просто зміна настрою, не вада і не риса характеру, а серйозний психічний розлад, що супроводжує людину протягом всього життя і з яким можна навчитись справлятись.

Останнім часом біполярний розлад романтизується й популяризується в соцмережах, а ті, хто не має цього діагнозу, часто зневажливо називають свої перепади настрою «біполяркою». Натомість люди з реальним біполярним розладом можуть стикатися зі складнощами та роками вчитись жити з цим.

Люди, що мають біполярний розлад, часто переживають стигматизацію й дискримінацію, вони можуть мати труднощі в спілкуванні та побудові близьких стосунків, отриманні освіти, працевлаштуванні та доступу до медичної допомоги. Окрім того, БАР — це одна з провідних причин інвалідності у світі, люди з БАР помирають загалом на 10 років раніше ніж населення в усьому світі.

Типи БАР

Біполярний розлад в сучасному довіднику діагностичних критеріїв DSM-5, яким користуються в психіатрії, поділяють на два типи. Основна відмінність БАР 1 і 2 типу — в епізодах. Для БАР першого типу характерні маніакальні епізоди (аномальні постійно піднесені настрій та активність), а для БАР другого —  гіпоманіакальні (схожі симптоми, які тривають дещо менше часу та менш виражені, аніж прояви манії). Окрім того, подекуди люди з БАР першого типу можуть переживати психотичний стан — зміна стану свідомості, за якого людина не здатна об’єктивно сприймати реальність і критично оцінювати її.

Особливості БАР 1 типу

Основна відмінність БАР першого типу — наявність манії, яку іноді можуть супроводжувати психотичні симптоми.

  • Маніакальний епізод характеризується постійно піднесеним настроєм та аномальною активністю, що триває щонайменше тиждень. Маніакальна фаза може призвести до погіршення в соціальній чи професійній діяльності. Іноді людям з БАР першого типу під час маніакального епізоду потрібна госпіталізація, адже вони можуть нашкодити собі чи іншим. Біполярний розлад першого типу діагностують, якщо людина перенесла хоча б один маніакальний епізод.
  • Окрім того, поширеною при БАР першого типу є гіпоманія — це фаза, схожа на маніакальний епізод, однак триває вона щонайменше чотири дні поспіль, а не сім. Гіпоманіакальний епізод зазвичай недостатньо виражений, щоби значно впливати на роботу та соціальну активність, або ж призвести до госпіталізації. 
  • Людина з БАР першого типу може переживати великі депресивні епізоди. Депресивна фаза триває не менше двох тижнів і супроводжується принаймні одним із симптомів — пригніченим настроєм, або ж неможливістю отримувати задоволення від будь-чого. Великий депресивний епізод — типовий для БАР першого типу, але це не обов‘язковий критерій для діагностики.

Особливості БАР 2 типу

Ознаки біполярного розладу другого типу: гіпоманіакальні епізоди та великі депресивні епізоди. Маніакальна фаза відсутня. Людина, що має біполярний розлад 2 типу, відчуває значний вплив депресії та живе в непередбачуваності, оскільки періоди депресії та гіпоманії часто чергуються. Часті зміни, або навпаки — затяжна депресія може впливати на всі сфери життя людини.

БАР 1 і 2 типу

Як проявляється біполярний розлад та з яких епізодів складається

Як коливається настрій і чому це не просто «перепади»

Людина з біполярним розладом не може «просто заспокоїтись» у фазах манії чи гіпоманії, або «просто перестати сумувати» у період депресії. За біполярного розладу неможливо контролювати зміни настрою, так само як і свою реакцію на них. Стадії піднесення можуть тривати від чотирьох днів і довше. В цей час людині з БАР може здаватися, що вона здатна на неймовірні вчинки. Пастка маніакальної стадії в тому, що в цей час можна завдати шкоди собі й іншим. В період манії та гіпоманії людина може домовлятись про проєкти, які ніколи не виконає, переоцінювати свої сили та роздавати невиправдані обіцянки.

Депресивна фаза настає після манії або гіпоманії. В цей період людина відмовляється від активної діяльності, може тижнями перебувати вдома, їй важко підтримувати соціальні контакти. Вона вже не виконає обіцянки, які взяла на себе під час активної фази.

Маніакальна фаза: активність, ідеї, безсоння

Люди з біполярним розладом першого типу переживають маніакальні фази. В цей період їхній настрій постійно піднесений, або ж дратівливий, людина надто активна та енергійна, і триває це щонайменш тиждень. Щоби визначити маніакальну фазу, фахівець має помітити щонайменш три симптоми (чотири, якщо настрій лише дратівливий):

  1. Завищена самооцінка чи ідеї власної величі.
  2. Знижена потреба у сні. До прикладу, людині потрібно лише три години сну, щоби відчути, що вона відпочила.
  3. Більша, ніж зазвичай, балакучість.
  4. Політ ідей, відчуття, що думки швидко змінюються.
  5. Постійне відволікання на сторонні та неважливі подразники.
  6. Збільшення цілеспрямованої діяльності на роботі чи в школі, або ж хаотична діяльність, яка не має певної цілі. 
  7. Необдумані та ризиковані вчинки — покупки, необдумані статеві контакти, необачні інвестиції тощо.

Під час маніакальної фази порушення настрою виражені настільки, що соціальна чи професійна діяльність значно погіршуються. Іноді виникає потреба в госпіталізації, або стан психозу. Маніакальний епізод відбувається сам по собі, він не є наслідком вживання наркотиків, алкоголю, ліків або ж ознакою інших хвороб.

Гіпоманія

При біполярному розладі другого типу чергуються періоди гіпоманії та депресії, тоді як при БАР першого типу гіпоманіакальні епізоди можуть бути, однак вони не обов‘язкові для діагностики.

Під час гіпоманії відбувається зміна у функціонуванні, що нехарактерна для людини, коли у неї немає симптомів. Проявляється вона так само як і манія, проте гіпоманією називають стан, що триває не тиждень, а чотири дні поспіль. Порушення настрою помічають інші, однак гіпоманіакальний епізод не призводить до значних змін у соціальній чи робочій сферах та не потребує госпіталізації.

Депресивна фаза: апатія, втома, ізоляція

Депресія — часта супутниця БАР першого типу, хоч і є необов‘язковою для діагностики цього типу розладу. Водночас саме наявність депресивних епізодів говорить про БАР другого типу.

Великий депресивний епізод діагностують, якщо впродовж двох тижнів у людини є п‘ять або більше наступних симптомів (принаймні одним із симптомів має бути пригнічений настрій або втрата зацікавлення чи задоволення):

  1. Пригнічений настрій упродовж переважної частини доби, майже щодня. Відчуття суму, пустка чи безнадія. Оцінка психічного стану відбувається суб‘єктивно, або ж за спостереженням інших. У дітей та підлітків може бути дратівливий настрій.
  2. Помітно знижене зацікавлення або задоволення від усіх видів діяльності, упродовж переважної частини доби, майже щодня.
  3. Значна втрата ваги або збільшення ваги, або ж покращення чи погіршення апетиту майже щодня. У дітей немає очікуваного збільшення ваги.
  4. Безсоння або навпаки сонливість.
  5. Збудження або навпаки загальмованість за спостереженням інших.
  6. Втома, апатія або втрата енергії майже щодня.
  7. Відчуття надмірної або недоречної провини.
  8. Періодичні думки про смерть без плану суїциду, спроба самогубства або конкретний план самогубства.

Під час депресії людина відчуває розумове (ментальне) виснаження та значні погіршення у соціальній, професійній чи інших сферах. Ця фаза виникає сама по собі, а не під впливом речовин або інших медичних станів.

Окрім того, людина, що переживає горювання, може мати схожі прояви, як і у випадку з великим депресивним епізодом. Діагностувати біполярний розлад та відрізнити реакцію на втрату від великого депресивного епізоду допоможе психіатр.

Біполярний афектичний розлад БАР

Що робити, якщо підозрюєш у себе біполярний розлад та як жити з БАР

Як БАР впливає на стосунки, життя, роботу

Зміни фаз манії чи гіпоманії та депресії, які зовні можуть виглядати як примха, або ж навмисна непередбачуваність, впливають на всі сфери життя людини з БАР. Буває важко зрозуміти, що ці зміни не залежать від людини та навчитись взаємодіяти з тим, хто має БАР.

  1. В особистих взаєминах партнера можуть виснажувати стадії манії, адже в цей час людина стає занадто балакучою, ідеї змінюють одна одну, окрім того, вона може мати підвищену сексуальну активність, що не збігатиметься з бажаннями партнера. Також через те, що здатність осмислення вчинків значно знижується, люди можуть вступати у статеві контакти з іншими, не обдумуючи потенційні ризики. 
  2. В депресивній фазі людина стає замкненою, занадто звинувачує себе в усьому, відсторонюється від близьких. В цей період партнер того, хто має БАР, може переживати безсилля від неможливості допомогти й підтримати близьку людину, а також відчувати додаткове навантаження в побуті.
  3. Люди з біполярним розладом можуть починати романтичні або дружні взаємини в стадії манії та різко виходити з цих відносин в період депресії. Це може впливати на подальше спілкування та стосунки, навіть якщо партнер або друзі знають про розлад.
  4. В маніакальній або гіпоманіакальній фазі людина схильна братися за нову роботу й проєкти, брати на себе додаткові завдання та виставляти нереалістично швидкі дедлайни, брати кредити й позики, які потім змушена виплачувати вся родина. Під час депресії через неможливість виконати взяті на себе зобов’язання, таку людину можуть звільнити. Тривала депресія може спричинити безробіття, яке впливає як на стосунки з партнером, так і з родичами.
  5. Дослідження свідчать, що люди, чиї партнери або партнерки мають біполярний розлад, змушені більше часу приділяти стосункам, натомість жертвуючи особистими потребами. 
  6. В таких парах також менше шансів до народження дітей, адже люди з БАР мають нижчі показники фертильності. Якщо діти вже є, партнер, ймовірно, буде змушений взяти на себе більшу частину відповідальності за дитину. 
  7. Сім‘я, в якій є людина з БАР, може стикатися з осудом, плітками та дискримінацією з боку оточення, це також впливає на соціалізацію не лише людини з біполярним розладом, а й партнера чи партнерки.
  8. Люди з біполярним розладом можуть почати зловживати алкоголем або наркотиками речовинами, крім того, в стадії манії вони схильні до необдуманих та ризикованих вчинків. Це впливатиме на взаємини з близькими та друзями.

Коли звертатися по допомогу

Біполярний розлад зазвичай вперше діагностують у підлітків та молоді, однак він може проявитись і у людей старшого віку. Зміни настрою притаманні й людям без цього розладу, тож як виявити, чи емоційні коливання — симптоми біполярного афективного розладу?

Якщо ви помічаєте у себе один або декілька симптомів депресії, манії або гіпоманії, відчуваєте, що настрій змінюється регулярно, а в ці періоди ви не можете себе контролювати, зверніться до психіатра або ж сімейного лікаря. Не слід самостійно діагностувати біполярність, адже психічні розлади можуть бути схожими за своїми проявами.

Роль психіатра в діагностиці та лікуванні

Задача психіатра — провести клінічне інтерв‘ю, оцінити симптоми та зіставити прояви з діагностичними критеріями. Зустріч з психіатром радше схожа на тривалу розмову, в процесі якої лікар ставить перелік запитань, щоби виявити можливий розлад психічного здоров‘я. Окрім того, лікар має відрізнити БАР від клінічної депресії та інших психічних розладів. При БАР другого типу люди зазвичай переживають депресивні епізоди довше й інтенсивніше, а гіпоманіакальна фаза проходить м‘якше, ніж манії у людей з БАР першого типу, тому його легко сплутати з депресією. Якщо розлад діагностований неправильно, то й підібране психіатром лікування може не подіяти, або й нашкодити.

Перед  призначенням лікування, людину направлять на загальне обстеження організму, щоби виключити соматичні хвороби. Деякі захворювання, наприклад гіпо- чи гіпертиреоз (хвороба щитоподібної залози), маскуються під психічні розлади.

Лікування біполярного афективного розладу (БАР)

Лікування біполярного розладу — це зазвичай декілька препаратів, серед яких:

  • стабілізатори настрою;
  • антипсихотичні препарати;
  • інколи — антидепресанти та анксіолітики.

Психіатр має призначити комбінацію препаратів та стежити за динамікою, вчасно реагуючи на побічні ефекти. Варто повідомляти лікарю про будь-які зміни в стані, чітко дотримуватись дозування та режиму прийому і не скасовувати ліки самостійно.

Деякі ліки потрібно буде приймати постійно, інші — тільки під час загострення симптомів. Окрім того, якщо симптоми погіршуються, може знадобитись госпіталізація. Основна задача лікування — зменшити кількість та інтенсивність проявів розладу й вивести людину в стан інтермісії.

Люди з БАР можуть бути схильні до зловживання психоактивними речовинами, що потребує окремої уваги та лікування. Алкоголь і наркотики впливають на психіку й лише погіршують прояви розладу. Слід повідомити лікарю, якщо ви відчуваєте, що не в змозі відмовитись від алкоголю чи наркотичних речовин самостійно.

Самодопомога та підтримка балансу

В періоди манії чи гіпоманії людям з БАР здається, що життя прекрасне й жодна допомога їм не потрібна. Депресивна фаза натомість позбавляє сил, людина може дистанціюватись від близьких, втрачати роботу й соціальну активність. Під час маніакальної та гіпоманіакальної фаз звернення до психіатра може здаватись безглуздою ідеєю, а в період депресії сил на це може вже не вистачити. Однак важливо звернутися до фахівця щойно ви запідозрили у себе БАР. Окрім медикаментозного лікування для швидшого та якіснішого відновлення може знадобитися психотерапія.

Психотерапевт допомагає людині з БАР налагодити стосунки з собою. Самооцінка людини з біполярним розладом в період манії може бути невиправдано високою, а під час депресії, навпаки, — заниженою. Разом з психотерапевтом можна буде пропрацювати самоцінність та співчуття до себе, зрозуміти, які події та реакції людей можуть ставати тригерами до зміни емоцій, навчитись відокремлювати свою особистість від проявів розладу. Шлях до відновлення може бути тривалим, однак це дозволяє значно покращити якість життя.

Самодопомога при біполярному афективному розладі (БАР)

Як допомогти собі, якщо ви маєте БАР:

  1. Налагодьте режим дня. 
  2. Потурбуйтесь про сон: лягайте та прокидайтеся в один і той же час, обмежте користування гаджетами за годину до сну, спробуйте розслабляючі ритуали — ванну, заспокійливу музику, читання. Якщо ваш сон погіршився, повідомте про це лікаря.
  3. Знайдіть фізичну активність, яка вам подобається та зробіть це регулярною частиною життя. 
  4. Харчуйтесь збалансовано. Немає спеціальної дієти для людей з БАР, тож ця порада загальна. Однак здорове й повноцінне харчування допоможе не лише отримати всі необхідні поживні речовини, а й покращить настрій.
  5. Контролюйте стрес, якщо можете. Навчіться виділяти час на прочитання поганих новин та зупиняйтесь, коли цей час вичерпано. Щоби розслабитись, замість скролінгу стрічки, спробуйте йогу або медитацію.
  6. Обмежте споживання кофеїну.

На задоволеність життям впливають і стосунки з близькими, і соціальні активності, і робота. Всі ці сфери у людини з БАР зазвичай нестабільні, адже, вони потребують додаткових зусиль через зміну настрою та поведінки.

На початку романтичних стосунків нам хочеться справити на партнера або партнерку гарне враження, показати свої найкращі якості. Повідомляти людині про свій стан здоров‘я — не перше, що ми прагнемо робити, а біполярний розлад не видно так, як поламану руку. Однак при БАР важливо знати тригери, які спричиняють у вас маніакальну або депресивну фази, й навчитися вчасно говорити про це з близьким оточенням. Можна пояснювати, як ви поводитесь під час тієї чи іншої фази, чого від вас варто очікувати: це допоможе близьким зрозуміти, які їхні дії й підтримка допоможуть вам комфортніше прожити цей період.

Вагітність у жінок з БАР також може бути потужним тригером, тож до планування варто підходити виважено, консультуватися з лікарями, щоби мати чіткий план дій на випадок, якщо маніакальна або депресивна фази почнуться під час вагітності.

В робочих взаєминах важливо контролювати навантаження й радитись з керівником щодо кількості та обсягу завдань. Люди з БАР схильні набирати багато задач та відповідальності у період манії або гіпоманії, й не завжди можуть дотримуватися обіцянок під час депресивної фази. Якщо ви довіряєте керівнику, обговоріть із ним свої обов‘язки та особливості роботи, попросіть допомогти оцінити масштаб задач, й разом потурбуйтеся про те, щоби була ще бодай одна людина, з якою можна розділити ваші обов’язки, особливо якщо ваша посада унікальна або керівна.

Якщо ж у вас працює людина з БАР, перш за все пам‘ятайте — працівники не зобов‘язані розголошувати свої діагнози. Ви можете м‘яко проговорити зміну в її поведінці й, якщо людина довірятиме вам та скаже про біполярний розлад, обговорити, як делегувати її обов‘язки на період депресії та контролювати рівень завантаження у період манії. Коли людина перебуває в стадії інтермісії, тобто в неї немає манії, гіпоманії або депресії, вона може бути повністю працездатною. Люди з БАР можуть будувати кар‘єру та залишатися професійними на роботі, знаючи свої обмеження й переваги та за підтримки оточення.

Як допомогти близьким з БАР

Будь-які стосунки вимагають поступок, включення й взаємодопомоги. Однак стосунки з людиною, що має розлад психічного здоров‘я, можуть бути виснажливими. Ваша щира зацікавленість та емпатія допоможуть вибудувати тривалі й довірливі взаємини.

  1. Дізнавайтесь більше про біполярний розлад. Читайте перевірені джерела, так ви зможете зрозуміти, через що проходить ваша близька людина.
  2. Спитайте про тригери. Якщо людина тривалий час має БАР, найімовірніше вона вже знає, які ситуації провокують початок епізоду манії, гіпоманії або депресії. Це може бути стрес на роботі, нестача сну та інші зовнішні чинники. Тригери — не провина людини, а передбачити їх не завжди можливо. Крім того, зміна настрою може відбуватись і без тригерів. Однак, розуміння їх може допомогти уникнути погіршення симптомів.
  3. Спитайте людину про звичну поведінку та її зміни під час епізодів манії або депресії. Так ви знатимете про початок епізоду та зможете підтримати.
  4. Розділяйте з близькою людиною її переживання, турбуйтесь про побут. Заздалегідь проговоріть, як ви можете допомогти в маніакальній і депресивній фазах. Водночас контролюйте включеність і помічайте свої обмеження, адже близькі людей з БАР часто беруть на себе більшість задач і обов‘язків, подекуди нехтуючи власним добробутом.
  5. Описуйте свої почуття без засудження. Періоди манії та депресії можуть бути виснажливими не лише для людини з БАР, а й для тих, хто поруч. Розповідайте, як на вас впливає поведінка людини, проте робіть це без звинувачень. Відкрита комунікація допоможе будувати тривалі й щирі стосунки.
  6. Турбуйтесь про своє психічне здоров‘я. Підтримуйте контакт з друзями чи родичами, які підтримують вас, за потреби, звертайтеся до психолога або психотерапевта. Приділяйте час дозвіллю, знайдіть цікаву і доступну для вас фізичну активність та балансуйте увагу.

Якщо вам діагностовано біполярний, або інші психічні розлади, пам‘ятайте, що ви не мусите розголошувати свій діагноз. Натомість ви можете шукати підтримки у тих, кому довіряєте, знаходити щире спілкування з близькими й друзями, які допоможуть вам прожити важкі періоди. Біполярний розлад — не визначає вашу особистість. Це частина вашого життя, яку можна навчитись контролювати за підтримки фахівців, медикаментів та людей поруч.


Використані джерела

Автор

  • Комунікаційна менеджерка ГО "Жінки в медіа". Ex-редакторка DIVOCHE.MEDIA та "Твій сімейний лікар"; головна редакторка курсу "Комунікація з людьми, які зазнали травми внаслідок війни".

    Переглянути усі статті