10 питань до психіатра, які ви соромилися поставити

Сезонна осіння журбинка чи депресія? Нам іноді складно зрозуміти, що з нами відбувається, і в чому причина погіршення нашого стану. Боїтеся, що антидепресанти — це назавжди? Чули, що таблетки «змінюють особистість», що від них можна стати «овочем» або набрати зайві кілограми? Досі боїтеся відчинити двері кабінету психіатра?  Далі поговоримо про те, що вас чекає за тими дверима. (Спойлер – нічого страшного).

Відповідати на питання  про психічне здоров’я допоможе наша експертка, психіатриня Ірина Герасим’юк.  

Як можна самостійно перевірити стан свого психічного здоров’я?

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ)  виділяє 7 складових доброго психічного здоров’я. З чого воно складається?

• Усвідомлення постійності та ідентичності свого фізичного і психічного «Я». Якщо ви сприймаєте себе  цілісно,  усвідомлюєте життя, як єдиний процес, а не фрагментарні події. 
• Постійності та однаковості переживань в однотипних ситуаціях. Якщо ви потрапляє в однакові ситуації, які виводять її з зони комфорту, то у вас має бути план дій.
• Критичного ставлення до себе і своєї діяльності. Якщо ви здатні до аналізу свого життя, дій, докладених зусиль для досягнення певної мети чи цілі. Якщо ви вмієте вибудовувати для себе алгоритми дій та поведінки.  
• Відповідність психічних реакцій впливу середовища. Якщо ваша реакція на ситуації відповідає силі й глибині зовнішнього чинника.
• Здатності керувати своєю поведінкою відповідно до встановлених норм. 
• Планування власної життєдіяльності та її реалізації. Якщо ви здатні планувати свій режим дня, роботи та можете дотримуватися цього графіку.
• Здатності змінювати свою поведінку залежно від зміни життєвих обставин. Якщо ви здатні бути гнучким та адаптуватися до нових викликів. 

Перевірити свій стан ви можете за допомогою цього тесту. Він має всього 16 запитань. А тут ви можете пройти самоскринінг психологічної травми, який допоможе вам виявити свою реакцію на стрес чи потенційно травматичну подію.

Пам’ятайте, що тести – це інструменти для перевірки себе, а не діагностування розладу. Будь-який ваш результат має підтвердити фахівець із психічного здоров’я, а діагноз встановлює саме лікар психіатр.

Коли потрібно звертатися до психіатра?

Інструменти в роботі з психічним здоров’ям відрізняються від інструментів роботи з фізичним. Умовно, психіатр не може взяти аналіз крові, побачити, що у вас високий цукор в крові і призначити лікування. Психіатр орієнтується на якість вашого життя, ваші відчуття щодо погіршення якості життя.

Пам’ятайте, що люди кожного дня можуть мати різний настрій, він залежить від багатьох чинників і подій, але є універсальний маркер – це тривалість симптомів і те, наскільки вони заважають звичному життю. Якщо ви маєте нав’язливі думки, проблеми зі сном, пригнічений настрій, важкі переживання або ж високий рівень тривоги більше двох тижнів, краще звернутися на консультацію до лікаря. Зверніть увагу на те, як змінився ваш стан, рівень задоволеності життям та ваші повсякденні звички. Якщо ви відчуваєте дискомфорт, краще проконсультуватися з фахівцем.

Цілком може статися так, що лікар не діагностує у вас розлад, порадить звернутися до психолога або змінити деякі свої звички. Якщо ж розлад буде діагностовано, вам призначать лікування для того щоб якнайшвидше та найефективніше відновитися.  

Як має проходити прийом у психіатра?

Щоб потрапити на прийом до психіатра, ви можете звернутися до сімейного лікаря за направленням або пошукати спеціаліста у приватних медичних закладах самостійно.

Якщо ви обрали приватний прийом, обговоріть з лікарем наперед вартість, щоб уникнути непорозумінь і незручностей.

Записалися на консультацію психіатра, але боїтеся йти? Зараз пояснимо, що відбувається у нього на прийомі.  Прийом у психіатра зазвичай довший, ніж у сімейного лікаря. В ідеалі — не менше 40 хвилин. Перша консультація може тривати довше. 

Перше і найголовніше у спілкування з лікарем – ваша добровільна та усвідомлена згода на консультацію. Друге – повна конфіденційність вашої розмови. Психіатр нікому нічого не розповість. Бо все, про що ви говорите з ним, конфіденційне. Лікарю в окремих випадках може знадобитися хіба поділитися деякою інформацією з іншими медичними працівниками. Але і цей процес суворо регламентований. Ваші дані ні в якому разі не розголошуються без вашої згоди. На прийом можна прийти з членом сім’ї або другом. Вони можуть чекати біля кабінету. За потреби (та лише за вашої згоди), лікар може поспілкуватися і з ними.

Що відбувається на прийомі у психіатра? 

Під час прийому психіатр:

• запитує про ваше загальне здоров‘я; 
• слухає про ваші труднощі та симптоми;
• розпитує вашу сімейну історію;
• просить надати інформовану (усвідомлену) згоду на проведення психіатричного огляду.

Іноді в лікаря може виникнути потреба поспілкуватися з вашим психологом або членами родини. Також психіатр може призначити вам додаткові тести, які допоможуть зрозуміти ваш стан.

Щоб встановити точний діагноз, психіатру може знадобитися кілька зустрічей. Коли діагноз встановлено, лікар переходить до розробки плану лікування. Важливо, щоб ви з лікарем працювали над цим спільно. 

Подальші зустрічі з психіатром можуть бути коротшими. Лікар буде стежити за вашим прогресом та коригувати лікування. Якщо ж ви звернулися до психіатра, щоб почути його думку та виключити психічні розлади, зазвичай повторний прийом вам не потрібен. 

В будь-якому разі після консультації ви маєте вийти від лікаря з розумінням, що вам робити далі. Вам не обов’язково мають назвати діагноз, але важливо, щоб лікар висловив і обговорив з вами припущення та обов’язково сказав, що вас чекає далі: лікування, дата повторного огляду, спостереження за станом абощо. Також дуже важливо, щоб лікар пояснив вам, як ви можете допомогти собі самостійно під час надзвичайних ситуацій.

Психіатр може перескерувати вас до іншого спеціаліста (психолога, психотерапевта, невролога) або ж порадити звернутися до психотерапевта. До речі, дослідження показують, що поєднання медикаментозного лікування та психотерапії працює краще.

 Як переконатися в етичності роботи психіатра?

• Прийом має відбуватися тет-а-тет для створення відчуття безпечного середовища.
• Психіатр не має вам казати, як би ви мали почуватися в конкретній ситуації. Іноді люди самі знецінюють свої стани, емоції та переживання внутрішнім діалогом на кшталт: «Усім тяжко», «Мені ще не так погано, комусь ще гірше». Однак, неетично чути таке знецінення свого стану від лікаря.
• Кваліфікований лікар не призначить вам одразу 5-7 препаратів, та ще й вітаміни чи біологічні добавки. Він, навпаки, намагатиметься підібрати якомога менше ліків, які рекомендовані протоколами лікування. Зазвичай це 2-3 препарати зі зменшенням дозування у майбутньому.
• Професійний психіатр не буде підштовхувати вас купувати конкретний препарат в конкретній аптеці, давати контакти продавців чи кур’єрів медикаментів.
• Спеціаліст буде керуватися  принципами доказової медицини і посилатися на протоколи.

 Як зрозуміти, що у людини депресія?

Депресія — поширений психічний розлад, який  за даними Institute of Health Metrics and Evaluation має 280 мільйонів людей в усьому світі.  Ось що може свідчити про депресивний розлад:

• Пригнічений настрій протягом більшої частини дня.
• Знижена зацікавленість та задоволення: втрата інтересу до того, що раніше викликало захоплення, відчуття, що ніякі справи чи досягнення не приносять радості.
• Значна втрата чи збільшення ваги без спеціального харчування чи дієт.
• Психомоторне збудження або загальмованість: зайва метушливість чи уповільнення рухів, мовлення.
• Прояви безсоння або сонливості: важко заснути, сон поверхневий і не приносить відпочинку.
• Відчуття втоми, втрати енергії.
• Зниження здатності мислити, зосереджуватися, приймати рішення: думки концентруються на негативних фактах, відволікають від діяльності чи прийняття рішення.
• Почуття власної нікчемності, провини: думки та спогади про власні неуспіхи, відчуття провини перед близькими людьми.
• Повторювані думки про смерть (не плутати зі страхом смерті), суїцидальні спроби.

Які стани можна сплутати з депресією?

Будьте уважні та не ставте собі діагнози самостійно, бо деякі стани можна сплутати з депресією (у вас може бути, до прикладу, нестача вітаміну Д, анемія, тривога, хронічна втома абощо). Щоб розібратися в цьому, читайте наш матеріал. Депресія має різні форми — це може бути самостійний розлад або ж частина інших станів, пов’язаних з психічним та фізичним здоров’ям. Відтак,  депресія може проявляється по-різному. Зокрема, бувають такі її види:

• велика депресія;
• стійкий депресивний розлад (дистимія) – пригнічений настрій, який триває щонайменше два роки. Людина може мати епізоди великої депресії та періоди з менш вираженими симптомами;
• післяпологова депресія – повномасштабна велика депресія під час вагітності або після пологів. Вона набагато серйозніша, ніж «бебі блюз» – відносно легкі симптоми депресії та тривоги, які виникають у багатьох жінок протягом двох тижнів після пологів;
• сезонні афективні розлади – настання депресії в зимові місяці, коли менше природного сонячного світла. Цей розлад зазвичай припиняється навесні та влітку, а взимку супроводжується соціальним відчуженням, збільшенням сну та набором ваги. 

Також буває психотична депресія, епізоди надзвичайно низького настрою під час біполярного розладу, передменструальний дисфоричний розлад та порушення регуляції настрою (розлад, який діагностується у дітей та підлітків).

Отже, якщо ви відчуваєте одночасно кілька ознак депресії протягом 2 тижнів, краще  звернутися до лікаря-психіатра. Саме він зможе підтвердити або спростувати ваші побоювання та визначити шлях до вашого швидкого відновлення. Подекуди для цього вам потрібно буде розпочати прийом антидепресантів.

Як працюють антидепресанти?

Згідно з найбільш популярною теорією виникнення депресії, у людей з цим розладом порушена циркуляція серотоніну. Тому більшість ліків від депресії розроблені задля усунення проблеми вивільнення або сприйняття рецепторами серотоніну.

Існує таке помилкове судження, що антидепресанти підвищують рівень серотоніну, бо мають його в собі, але це не так. Грубо кажучи, антидепресанти роблять так, щоб ваш серотонін працював краще, таким чином у вас підвищується настрій та зменшується тривожність.

Проте антидепресанти призначаються не лише для терапії депресивного розладу, але й для тривожного, посттравматичного стресового, обсесивно-компульсивного розладів, розладу особистості.

Як правильно приймати призначені лікарем препарати?

Багатьох лякає, що антидепресанти треба приймати тривалий час. Мінімальний термін прийому антидепресанту — від півроку. Якщо рано його відмінити,  є велика ймовірність, що симптоми можуть повернутися. Це залежить від того, як довго людина має розлад  та якою була її історія лікування.

Перший ефект від лікування антидепресантами з’являється орієнтовно за 2 тижні після початку прийому препаратів. Для деяких людей цей період розтягується на 4-8 тижнів.

Також перший місяць лікар оцінює  ефективність медикаменту, в подальшому його результат потрібно закріпити. Багато залежить від препарату, ступеню розладу та індивідуальної чутливості людини.

Що ще потрібно знати, коли починаєте прийом ліків? 

• Якщо препарат у формі капсули, ділити його не можна. Ділити можна лише таблетку, яка має поділку. 
• Навіть якщо ваш стан покращився, треба продовжувати пити антидепресанти згідно з призначенням лікаря. Якщо ви сумніваєтеся щодо необхідності продовження лікування,  попросіть про додаткову консультацію.
• Прийом препаратів не варто припиняти без консультації з лікарем для попередження негативних симптомів. 
• Медикаменти мають побічні дії, які в більшості випадків швидко зникають.

Які бувають побічні дії від антидепресантів?

Для того, щоб вам було спокійніше, попросіть у лікаря перед початком прийому антидепресантів  пояснити вам, що  буде відбуватися з організмом та які побічні дії можливі під час лікування.

Антидепресанти мають накопичувальну дію, тому перший час ви дійсно можете відчувати деякі побічні ефекти. Найчастішими є нудота, головний біль, розлади сну і зниження лібідо.

Якщо побічна дія помірна, варто зачекати, якщо вам важко з нею впоратися, лікар може призначити додатковий препарат, який покращить ваш стан.  У випадку, якщо побічні ефекти дуже виражені і продовжуються тривалий час, варто змінити препарат. В цьому вам також допоможе лікар-психіатр.

Чи збільшиться моя вага під час прийому антидепресантів? 

Що сучасніший препарат, то менша вірогідність побічних ефектів, зокрема і щодо набору маси. Однак, під час прийому антидепресантів вага дійсно може як збільшуватися, так і зменшуватися.

Чи є залежність від антидепресантів? 

Декому може здатися, що є психологічна “залежність” від антидепресантів. Однак, це — зовсім не те, що мають люди, які вживають алкоголь або наркотики. Справа в тому, що негативні побічні ефекти можна відчути, коли починаєш пити меншу дозу антидепресантів, або припиняєш їх пити зовсім. Вся справа в синдромі відміни. Саме його плутають з залежністю.

Зазвичай синдром розвивається протягом кількох днів після різкого припинення прийому ліків і іноді може тривати тижнями.

Що людина відчуває під час синдрому відміни? 

• симптоми, пов’язані з настроєм (збудження, поганий настрій, агресія, напади паніки, зміни настрою та тривога);
• симптоми в тілі (незрозуміла втома або пітливість, стан, схожий на грип, запаморочення та головні болі);
• симптоми, пов’язані зі сном (безсоння, кошмари та сновидіння);
• шлунково-кишкові розлади (нудота та блювота, спазми в животі та діарея).

Що впливає на тяжкість синдрому відміни?

• тип препарату; 
• тривалість застосування — ймовірність виникнення симптомів зростає, чим довше людина його приймає;
• дозування — прийом вищих доз призводить до більшої ймовірності виникнення симптомів;
• швидкість припинення вживання — якщо раптово припинити прийом, ймовірність відчути симптоми відміни значно зростають;
• індивідуальна чутливість — у різних людей реакція на ліки різна.

Що робити, щоб зменшити наслідки припинення прийому антидепресантів? 

• не починати та не закінчувати прийом без консультації з лікарем;
• поступово зменшувати дозу протягом кількох тижнів під наглядом лікаря.

Антидепресанти — не чарівні пігулки, а найперше — ліки. Саме тому вони мають покази, протипоказання та побічні дії. Однак, роки досліджень показують, що вони значно прискорюють та покращують відновлення і якість життя людей з психічними розладами.

Чи треба робити аборт жінці, яка дізналася про вагітність? 

Якщо жінка дізналась про  вагітність під час курсу прийому антидепресантів, тут немає показів до переривання вагітності. Однак, у такому випадку варто обов’язково проконсультуватися з лікарем. Він визначить, чи варто змінити або повільно припинити прийом медикаментів, щоб унеможливити ризики в перебігу вашої вагітності.

Чи може людина самостійно відновитися від депресії?

Метод «візьми себе в руки» тут точно не працює. Якщо ви відчуваєте симптоми депресії,  можете пройти тест Бека онлайн. Зауважте, що тест — це лише спосіб самодіагностики, який не встановлює вам діагноз. Покращити стан може допомогти налагодження сну, питного  режиму і збалансоване харчування. Також варто додати щоденну активність (спорт, танці, піші прогулянки), а за можливості не відмовлятися від спілкування з близькими. Також ви можете спробувати вести щоденник вдячності, змінити оточення та коло спілкування, або ж вирушити у подорож.

Якщо наведені методи не працюють і ваш стан не змінюється або погіршується, звертайтеся до лікаря. Він допоможе зрозуміти, що з вами відбувається та обрати для вас найефективніший спосіб відновлення.

Впоратися з психічним розладом без професійної допомоги непросто. Лікування  може вимагати як психотерапевтичної, так і медикаментозної підтримки. 

Чи треба людину спонукати звернутися до психіатра?

Якщо ви побачили зміни в поведінці близької людини та переймаєтеся щодо цього, варто спробувати поговорити про них і підтримати людину. Під час розмови не ставте діагнози, щиро висловлюйте свої почуття та побоювання. Іноді людина хоче отримати допомогу, але у неї мало сил, щоб попросити про неї або подбати про себе самостійно. Ви можете запропонувати пошукати контакти лікаря або ж супроводити близького на прийом до спеціаліста. Спробуйте акцентувати на тому, що лікар-психіатр справді може допомогти, поділіться інформаційними матеріалами, які допоможуть нівелювати міфи про психічне здоров’я. Проте в жодному разі не застосовуйте силу. Насильство не допомагає відновитися.

Не забувайте час від часу цікавитись самопочуттям людини, переконатися, що вона отримує потрібну  допомогу. Про те, як підтримати близьку людину з психічним розладом,  читайте більше  у нашому матеріалі.

Наостанок, попри значну стигму у суспільстві та міфи довкола людей з психічними розладами, історії наших амбасадорів доводять, що вони так само можуть працювати, мріяти, реалізовувати себе та будувати стосунки. 

Тут ви знайдете багато таких прикладів, зокрема: 

• історію Ернеста, який впорався з депресією і гіпоманією, має стосунки, підтримуючих друзів, мрії та плани на життя.
• історію Анастасії з обсесивно-компульсивним розладом, яка вчиться бути сама собі опорою і відстоювати особисті межі.
• історію Христини, яка, попри щоденну тривогу, продовжує працювати ветлікаркою та рятувати  пухнастиків.