Зміст
- Що таке психосоматика?
- Як працює психосоматика і чи працює взагалі?
- Психосоматичні симптоми і хвороби
- Міфи про психосоматику
- Емоції та їхній вплив на тіло
- Коли звертатися до фахівця?
Що таке психосоматика?
Слово «психосоматика» вперше зустрічається в медичних джерелах понад 200 років тому. На питання «що таке психосоматика?», сучасні джерела, навіть наближені до доказової медицини, часто дають нечіткі, неточні та подекуди ненаукові відповіді. Психосоматика — це напрям у медицині, що досліджує вплив емоцій на здоров‘я та психологічні причини хвороб. Однак в побуті під цим терміном часто розуміють різне. Дехто приписує психосоматиці виникнення раку й гіпертонії, а хтось вірить, що ячмінь на оці — це небажання бачити погане у житті.
Прихильники «побутової психосоматики» вважають, що захворювання конкретних систем і органів напряму пов‘язані зі стресом, образами, сварками. За пошуком слова «психосоматика» зустрічаємо десятки текстів, автори яких алергію вважають наслідком «внутрішнього конфлікту», а причиною діабету називають бажання все контролювати. Психосоматика так не працює.
Психічне здоров‘я і тіло людини дійсно пов‘язані, однак цей взаємозв‘язок комплексний, тож вважати проблеми зі спиною наслідком недостатньої підтримки близьких не лише ненауково, а й шкідливо. Небезпека вибудовування таких причинно-наслідкових зв‘язків ще й у тому, що людина нібито стає винною у своєму захворюванні, погіршуючи не лише свій фізичний стан, а й психічний. Окрім того, разом з вірою, що фізичні хвороби — наслідок лише психічного стану, людина може прагнути виправити свою поведінку чи змінити думки, відкладаючи візит до лікаря, тоді як хвороба прогресуватиме.
Як працює психосоматика і чи працює взагалі?
Біопсихосоціальний, тобто комплексний підхід до здоров‘я людини, практикувався ще в античності. З того часу лікарі й науковці неодноразово шукали пояснення фізичних хвороб у психологічному стані людини. І, хоч зв‘язок психічного здоров‘я з фізичним дійсно існує, називати його «психосоматикою» — не зовсім коректно.
Психологічний стан впливає на здоров‘я, емоції викликають зміни в гормональній системі, до прикладу, під час стресу підвищується рівень гормону кортизолу. Водночас стрес може змінювати й поведінку людини — переживаючи тривалі стресові події ми менше спимо, можемо зловживати алкоголем чи тютюном, нерегулярно й незбалансовано харчуємось. Всі ці фактори можуть додатково впливати на розвиток окремих хвороб і станів, або ж викликати певні симптоми. Прямий зв‘язок між конкретними емоціями людини і її поведінкою та хворобами медициною недоведений — образи не викликають рак, а сварки з батьками не провокують акне. Будь-яке захворювання виникає внаслідок цілого комплексу чинників, поміж яких і спадковість, і забруднене довкілля або шкідливі умови роботи, і стрес. Тож найперше треба пам‘ятати — жодна людина не винна у своїй хворобі.
Деякі фізичні хвороби дійсно можуть проявлятися ще й психічно. До прикладу, людина з гіпертиреозом може бути дратівливою внаслідок надмірної роботи щитоподібної залози, а цукровий діабет, поміж іншого, впливає на підвищену тривожність. Наразі психосоматична медицина вивчає зв‘язки між фізичними та психічними хворобами.
Психосоматичні симптоми і хвороби
Сучасною наукою не доведено, що є хвороби, які виникають лише через стрес або психологічну напругу — зазвичай людина хворіє через комплекс чинників. Однак психічне здоров‘я і тіло тісно пов‘язані. Стресові стани можуть погіршувати перебіг деяких хвороб, людина може переживати незрозумілі симптоми, або відчувати вплив емоцій на тіло. Те, що в побуті називають «психосоматикою» — зв‘язок психіки й тіла, можна розділити на декілька форм прояву:
- Симптоми без медичного пояснення, причину яких лікарі не можуть встановити.
- Соматизація — тобто прояви у тілі, які супроводжують деякі психічні стани, до прикладу, коли надмірне переживання супроводжує діарея.
- Комплекс симптомів без певного захворювання, що називають розладом соматичних симптомів.
- Розлад надмірної тривожності за здоров‘я — цей стан раніше називали іпохондрією.
- Синдром удаваної хвороби (синдром Мюнхгаузена).
Симптоми без медичного пояснення — біль чи певні прояви у тілі, органічну причину яких лікарі не знаходять, можуть бути такими:
- біль у м‘язах;
- біль у спині;
- головні болі;
- біль у грудях;
- прискорене серцебиття;
- слабкість;
- проблеми зі шлунком;
- судоми;
- задишка;
- оніміння і параліч.
Якщо ви відчуваєте один із цих проявів, зверніться до сімейного лікаря. Якщо лікар не зможе знайти причину симптому, це не означає, що він нічим не може допомогти. Спочатку вам призначать обстеження, щоби знайти першопричину симптому, виключити вплив ліків та інших препаратів. Крім того, лікар має визначити, чи є у вас депресія або тривожний розлад — ці стани можуть виникати внаслідок фізичних симптомів, погіршувати самопочуття, створюючи замкнене коло.
Комплекс фізичних симптомів, які супроводжують стрес, нервування, перезбудження — називають соматизацією. Люди з цими симптомами можуть фокусуватись на своїх фізичних проблемах, не замислюючись, що їм потрібна допомога фахівця психічного здоров’я. Фізичні прояви можуть вказувати на депресію, тривожний та інші психічні розлади.
До прикладу, депресія може мати такі соматичні симптоми:
- зміни апетиту та рівня енергії;
- проблеми зі сном;
- запаморочення;
- болі в різних ділянках тіла;
- проблеми зі шлунково-кишковим трактом: нудота, діарея, закрепи;
- прискорене серцебиття, задишка;
- відчуття сухості у роті та кому в горлі.
Пастка в тому, що фізичні симптоми можуть погіршувати вплив депресії на людину, крім того — ускладнювати діагностику. Однак сімейний лікар чи психіатр в будь-якому випадку мають обстежити весь організм, щоби знайти причину ваших скарг.
Соматичні симптоми тривожного розладу:
- біль у животі, розлади травлення;
- біль у грудях;
- втома;
- запаморочення;
- проблеми зі сном;
- головний біль.
Люди, що відчувають соматичні симптоми, можуть не підозрювати у себе депресію чи тривожний розлад, або ж боятися поскаржитись лікарю на психічні прояви, думаючи, що важать лише фізичні. Однак, якщо ви відчуваєте і психічні, й фізичні симптоми, варто повідомити про це лікарю. Так вам швидше й точніше встановлять діагноз та призначать лікування.
Окрім того, так звані психосоматичні симптоми можуть формувати розлад соматичних симптомів та інші психосоматичні розлади. Людина з розладом соматичних симптомів відчуває комплексний вплив фізичних симптомів, частина з яких може мати медичне пояснення, а інша — ні.
Розлад соматичних симптомів діагностують, якщо:
- Людину непокоять один або кілька фізичних симптомів, які можуть заважати жити звичайним життям.
- Людина має принаймні один з проявів:
- Думає про свої симптоми неспівмірно їхній серйозності.
- Постійно й надміру тривожиться щодо здоров’я або симптомів.
- Витрачає забагато часу та енергії на симптоми або проблеми зі здоров’ям.
- Симптоми можуть бути різні, вони можуть з‘являтися та зникати, але принаймні один з них людина відчуває постійно.
Зазвичай люди з розладом соматичних симптомів звертаються до сімейного лікаря, або до лікарів інших спеціальностей, однак в лікуванні цього розладу може допомогти психотерапевт та психіатр. Головна мета лікування — контролювати симптоми та покращити якість життя.
Якщо людина має розлад надмірної тривожності за здоров‘я, який раніше називали іпохондричним розладом, вона схильна шукати у себе одну чи декілька серйозних хвороб й удавати та вірити в удавані симптоми. Часто люди з цим розладом гіперболізують навіть звичайні тілесні прояви та вважають їх патологією. Гарні результати аналізів та медичного огляду не заспокоюють людину.
Ще один стан — синдром удаваної хвороби — коли людина несвідомо вигадує собі або іншим певні психічні або фізичні хвороби. Це симулятивний розлад, тобто у цьому випадку людина не обов‘язково вірить у свій недуг, а швидше перебільшує та вигадує фізичні негаразди, щоби отримати додаткову увагу.
Міфи про психосоматику
Психоаналітик Александер Франц у 1950 році виокремив «святу сімку» психосоматичних хвороб. Він стверджував, що есенційна гіпертензія, тиреотоксикоз, бронхіальна астма, ревматоїдний артрит, виразкова хвороба, виразковий коліт та нейродерміт — психосоматичні хвороби, тож і лікувати їх потрібно психотерапією. Гіпотеза Франца не витримує критики, адже походження цих захворювань — комплексне.
До прикладу, на виникнення бронхіальної астми впливає сімейна історія, алергії, респіраторно-вірусні захворювання, роботи на деяких шкідливих виробництвах, куріння, ожиріння та забруднення повітря. Серед причин виразкового коліту виділяють забруднення довкілля, генетичні схильності, а також цю хворобу вважають аутоімунною — коли імунна система помилково атакує здорові тканини.
Безліч упереджень та помилкових уявлень про те, як розпізнати психосоматику, спонукають людей шукати причину в собі та вірити в міфи, які можуть нашкодити здоров‘ю.
Емоції та їхній вплив на тіло
Позаяк наша поведінка, психічні стани, образи й страхи не можуть бути єдиною причиною захворювань, ми все одно відчуваємо тілесні прояви стресу та вплив емоцій на здоров‘я. Емоції людини умовно розділяються на «позитивні» та «негативні»: ми інтуїтивно вважаємо, що злість і образа — це «погані» емоції, а радість чи інтерес — «хороші». Однак будь-які почуття й емоції є нормальними та потрібними, залежно від обставин та вміння їх проживати.
У деяких випадках гнів чи страх — виправдана реакція на події, а стигматизація цих почуттів веде до нездорового їх вираження чи стримування, відтак викликає психологічну напругу і може впливати на стан організму в цілому. Тож насправді не буває емоцій «поганих» і «хороших». Важливо вчитися розуміти й виражати будь-які свої почуття, з повагою до себе та людей поруч.
Кожна емоція, яку відчуває людина, впливає на її тіло та змушує його реагувати. До прикладу, гнів може спровокувати бійку, а страх — втечу. Вчені також виявили зв’язок між «позитивними» емоціями та фізичним здоров’ям. Люди, які позитивно ставляться до життя, зазвичай мають кращий загальний стан здоров’я, нормальний тиск і рівень цукру в крові та знижений ризик серцевих захворювань. Однак достеменно невідомо, чи це «позитивні» емоції покращують здоров’я, чи навпаки — хороше здоров’я призводить до більш оптимістичного погляду на життя. Експерти припускають, що це може бути поєднання обох факторів.
Натомість важчі та «негативні» емоції пов’язують із довгостроковими негативними наслідками для здоров’я. Люди, які мають проблеми з ефективним керуванням своїми емоціями або живуть у стресі, можуть частіше мати хронічні захворювання та підвищений ризик передчасної смерті.
Важливо опанувати стрес-менеджмент. Контролювати емоції неможливо, вони виникають, як реакція на зовнішні фактори. Натомість можна управляти своєю реакцією на них — це допоможе як психічному, так і фізичному здоров‘ю:
- Проговоріть свою емоцію вголос чи подумки. Помічати емоції — першим кроком до управління своїм станом.
- Виділяйте окремий час на емоцію. Щоби впоратись зі смутком чи гнівом, не варто заперечувати чи пригнічувати свої почуття. Натомість не дозволяйте емоціям заволодіти вашим життям. Дозвольте собі відчути злість чи засмутитись повною мірою, але обмежте себе у часі. Встановіть таймер, до прикладу — на 30 хвилин, а коли час закінчиться — перенаправте думки на щось інше. Оберіть прогулянку, читання чи приготування їжі — перемикайте зусилля на іншу діяльність. Радість також варто навчитись проживати й відчувати сповна.
- Проводьте час на природі. Це покращує настрій та допомагає уповільнитись та краще зрозуміти свій стан.
- Приділяйте увагу сну. Щоби сон був якісним, створюйте власні ритуали: прийміть теплу ванну, відкладіть гаджети та спробуйте почитати книгу. Якщо маєте тривалі проблеми зі сном, зверніться до лікаря-психіатра.
- Медитуйте, виконуйте дихальні та фізичні вправи. Це також може допомогти впоратися з емоціями.
- Зверніться до психолога чи психотерапевта. Фахівець допоможе вам розібратись в почуттях, а з часом і регулярними сесіями ви навчитеся розпізнавати й проживати свої емоції та давати їм раду.
Коли звертатися до фахівця?
Якщо у вас регулярно болить голова, не минає розлад шлунку, або ж ви часто хворієте на застуди — це привід звернутись до сімейного лікаря. Хоча, будь-який симптом, який ви відчуваєте у тілі — причина отримати фахову консультацію. Організм людини — це складний механізм, у якому психоемоційний стан тісно пов‘язаний із фізичним. Усі органи й системи в тілі працюють злагоджено, тож коли щось одне виходить з ладу, наслідки відчуваються комплексно.
Немає жодних симптомів, які вказували б лише на психосоматичні захворювання — розлади шлунково-кишкового тракту можуть виникати внаслідок важких отруєнь або ж через нервування перед іспитом, а біль у грудях може бути як наслідком тривалого стресу, так і ознакою інфаркту. Лише лікар зможе оцінити ваш стан комплексно, призначити дослідження та лікування.
Якщо ж фізичні прояви турбують менше, ніж психічні — пригнічений стан, самознецінення, неможливість впоратися з життєвими труднощами, небажання бачити близьких — зверніться по допомогу до психолога чи психотерапевта. Фахівець зможе оцінити ваш психологічний стан, психолог — запропонувати консультаційну підтримку, а психотерапевт — запросити до психотерапії та направити до психіатра.
Використані джерела:
- Is psychosomatic really a bicentennial word? The proof of an older use
- Medically unexplained symptoms
- What is Somatization?
- The Importance of Somatic Symptoms in Depression in Primary Care
- Psychiatric and Somatic Markers of Anxiety: Identification and Pharmacologic Treatment
- What is Somatic Symptom Disorder?
- Psychosomatische und psychiatrische Erkrankungen
- Illness Anxiety Disorder
- Diagnosing Psychosomatic Situations
- Asthma Causes & Risk Factors
- Ulcerative colitis
- How Do Emotions Affect Your Health?
- Positive Emotions and Your Health
- Critical Things to Know About Emotions for Mental Health and Healing
