Хочу дізнатися більше
28 Травня 2025
Я відчуваю твій біль: як працює емпатія і до чого тут дзеркальні нейрони
емпатія
Зміст
Як працює емпатія в нашому мозку
Коли людина поруч сумує, хтось «заморожується», а хтось навпаки — проявляє емпатію. Пояснюючи, що таке емпатія простими словами, зазвичай говорять про здатність розуміти стан інших, емоції та переживання. Може бути простіше знаходитись поруч із людиною в стабільному стані, яка не проявляє різких емоцій, не плаче, не злиться й не сумує, а також не радіє надміру. Проте емпатія — важлива навичка, що допомагає будувати взаємини, підтримувати соціальні зв‘язки й загалом залишатись людяними. Цю навичку можна розвивати.
Немовлята вміють адаптуватись під емоційний стан інших, часто вони автоматично плачуть, якщо чують плач іншої дитини. Вже до двох років діти відчувають емоції близьких і можуть пристосовуватись під них. А от розпізнавати емоції та розуміти, як з ними справлятись, мають навчити батьки або близькі дорослі. Окрім того, на розвиток емпатії впливає перегляд мультфільмів і читання. Співпереживаючи героям книжки чи мультику й ототожнюючи себе з ними дитина дізнається, що таке горе, страх, втрата, радість, розчарування, захоплення. Тож здатність проявляти емпатію, що зароджується в ранньому дитинстві, з віком може розвиватися й укріплюватися.
Є два механізми, що допомагають розібратись, як працює емпатія: «знизу догори» та «згори донизу». «Знизу догори» або афективна емпатія — коли ми ніби відчуваємо та переживаємо почуття інших за допомогою дзеркальних нейронів, що знаходяться в мозку. «Згори донизу» або когнітивна емпатія — коли ми спочатку уявляємо чужі думки й почуття, щоби почати емпатувати. Ці процеси в людей проходять по-різному, впливає на них і життєвий досвід, й індивідуальні особливості.
Що таке дзеркальні нейрони і як вони діють
В першому випадку, який науковці називають емпатією «знизу догори», спрацьовують дзеркальні нейрони мозку. Вони активуються, коли ми спостерігаємо або уявляємо певний рух іншої людини, а також коли ми імітуємо інших. Працюють вони за принципом віддзеркалення. До прикладу, коли людина підіймає праву руку, ми спостерігаємо та розуміємо цю дію, навіть якщо самі цього не робимо. Дзеркальні нейрони найбільш активні під час виконання складних завдань.
Повторення поведінки інших — ключовий механізм у розвитку соціально-когнітивних навичок. Це означає, що наслідуючи інших, ми вчимось і спілкуватись, і розуміти їхні наміри, й проявляти емпатію. Дзеркальні нейрони в цьому механізмі відіграють важливу роль, адже вони дозволяють нам відчути чужий стан без раціонального аналізу, тож і співпереживання виникає автоматично.
Як нейрони допомагають нам співпереживати та як проявляється когнітивна емпатія
Базуючись на дослідженнях дзеркальних нейронів, вчені запропонували нейронаукову модель, за якою працює афективна емпатія. Є припущення, що коли ми спостерігаємо за людиною або уявляємо її в певному емоційному стані, ми автоматично можемо відчути всі емоції й навіть фізичні прояви, пов‘язані з цим станом. Тобто, якщо наш близький друг сумує, дзеркальні нейрони допоможуть нам не просто це уявити, а ніби відчути цей сум. Цим механізмом можна пояснити й реакцію на масштабні трагедії: коли навіть не знаючи людей, ми можемо співчувати їм. Коли ми бачимо, що іншій людині боляче, ми активуємо ті ж самі нейронні мережі в мозку, які відповідають за переживання нашого власного болю.
Попри те, що теорія дзеркальних нейронів може пояснити функціонування емпатії, є й вчені, які її критикують. Науковці вважають, що ці механізми мозку недостатньо вивчені для того, щоби робити їх відповідальними за співпереживання.
Оскільки в житті ми часто спостерігаємо за іншими людьми, можна припустити, що ми постійно несвідомо розділяємо їхні емоції. Якби це дійсно відбувалось, це означало б, що емпатійні люди перебувають у хаосі, їхня нервова система на межі, вони не здатні розрізняти власні емоції й відокремлювати їх від переживань інших. Проте мозок захищає нас від цього хаосу, адже працює друга модель — когнітивна емпатія, що підтримує нашу здатність розуміти наміри, бажання та переконання інших людей. На першому етапі когнітивного сприйняття ми відокремлюємо себе від інших, і вже не відчуваємо переживання цієї людини як власні. На наступному етапі — уявляємо, що відчуває інша людина й розуміємо її наміри. Цей процес ще називають менталізацією, або ж теорією розуму.
Наукові дослідження про емпатію
Вчені проводять ґрунтовні дослідження емпатії: від того, як працюють механізми мозку, до ролі емпатії в політиці та суспільстві. Крім того, дослідники емпатії:
- Розбираються, як працює нейронаука емпатії. Вивчають дзеркальні нейрони, спостерігають за чужими емоціями, визначають роль конкретних ділянок мозку та вплив нейрохімічних процесів. Одне з останніх досліджень виявило, що труднощі з емпатією можуть виникати у людей, які мають аутизм, шизофренію, ПТСР. Корейські науковці кажуть, що результати цього дослідження можуть допомогти у лікуванні деяких розладів психіки та поведінки.
- Досліджують когнітивну й афективну емпатію. Дізнаються, як працює автоматичне співпереживання і як мозок допомагає нам аналізувати емоції інших, вивчають теорію розуму.
- Заглиблюються в соціальну й міжособистісну емпатію. Розбираються в тому, як працює емпатія в дружбі, стосунках і батьківстві, вивчають вплив культури та соціального статусу, емпатію до «своїх» і «чужих».
- Аналізують емпатію у людей різного віку: її формування протягом першого року життя, вплив на розвиток дитини, як емпатують підлітки й старші люди, та яка роль виховання й школи. Дослідження 2025 року виявило, що у літніх людей розвинуті навички емпатії сприяють кращому спілкуванню з іншими та вдалим соціальним контактам. А на формування емпатії у дітей впливають взаємини з батьками та те, як відбувається процес дорослішання.
- Досліджують використання емпатії як навички та емоційний інтелект. Вивчають вплив на освіту, роботу, роль емпатії в правосудді.
- Вивчають клінічну емпатію. Розбираються в тому, яка роль емпатії у медиків, в психотерапії, як працює емпатія у людей з аутизмом, як відчувають емоції інших люди в депресії та як працює мозок у людей з психопатичним розладом. Також вивчають вигорання у представників професій, де навички емпатії потрібно використовувати щоденно. До прикладу, одне з останніх досліджень британських вчених свідчить про те, що механізми емпатії можуть бути збережені у людей з хворобою Альцгеймера.
- Заглиблюються у зв‘язок емпатії та етики. Як функціонує емпатія в умовах війни, як впливає співпереживання на волонтерство й громадський активізм, та чи має емпатія межі.
Емпатія у взаєминах і щоденному житті
Здатність співпереживати іншим допомагає будувати значущі взаємини, вчасно вислухати людину або запропонувати підтримку. Для деяких професій (лікарів, психологів, соціальних працівників, вчителів і вихователів, менеджерів по роботі з клієнтами) емпатія критично важлива. Це м‘яка навичка, яку потрібно розвивати. Однак представники й представниці цих професій часто стикаються з вигоранням, адже робота потребує від них емоційного залучення, рівень якого може бути важко відрегулювати.
Окрім того, ми можемо розділяти переживання й чужих людей. Особливо це помітно під час війни — новини, фото з місця подій, масова загибель людей, особисті історії часто змушують нас глибоко переживати. В цей час все, що відбувається, може торкатися людину особисто. Навіть якщо людина не переживала травматичний досвід, емпатія до співгромадян може викликати колективний біль. Співпереживання й розуміння інших може також і мотивувати до дій. Завдяки емпатії люди об‘єднуються у волонтерстві й громадській діяльності, допомагають дітям-сиротам, або людям з важкими захворюваннями. В цей момент ми ніби говоримо: «Мені боляче тому, що боляче тобі, тож я хочу зменшити твій біль, щоби зменшити свій».
Чому емпатія критично важлива у стосунках
Зв‘язок між людьми укріплюється, якщо вони вміють співпереживати та бути поряд одне з одним в різних станах. Це не про те, як жаліти людину, говорячи їй: «біднесенька» й намагатись швидко стишити чужий біль словами: «заспокойся» чи: «зберись» або: «давай я все вирішу», а про те, як бути поруч із людиною в її проблемах, сумі, втраті й радості, розділяючи, розуміючи й підтримуючи.
Якщо ми відмовляємо партнеру в підтримці, ми ніби поруч, але не разом. У такому випадку людина може відчувати самотність у стосунках та покинутість. Важливо підтримувати людину не лише в горюванні, а й в хороші моменти, адже так ви показуєте, що її досягнення та радісні емоції цінні. Щире співчуття й радість здатні дати почуття спільності та спорідненості. Деякі дослідження зазначають, що коли ми проживаємо складні моменти з кимось, біль стає меншою, коли ми проживаємо радісні моменти разом – відчуття щастя зібльшується.
Комусь ці фрази можуть здатися елегантним, проте безглуздим прикриттям байдужості. Проте найважливішим в емпатичному спілкуванні є не слова, а почуття, які стоять за ними, й наше щире намагання зрозуміти співрозмовника та підтримати.
Емоційний інтелект і межі співпереживання
Емоційний інтелект (EQ) — це загальна здатність людини розуміти свої та чужі емоції та будувати взаємини з людьми. На початку дев‘яностих про це поняття почали говорити, як про окремий вид інтелекту, виокремлюючи його від IQ, коефіцієнта інтелекту.
Емоційний інтелект поділяють на чотири категорії навичок:
- Розуміння своїх емоцій, слабких і сильних сторін, сприйняття себе цілісно.
- Комфортне самопочуття у великій групі людей, розуміння емоційних сигналів інших і загальна емпатія.
- Вміння пояснювати свої очікування, активно слухати, впливати на людей, працювати в команді, вирішувати конфлікти.
- Вміння управляти власними емоціями, виконувати обіцянки, будувати тривалі відносини й бути гнучкими відповідно до обставин.
Якщо емпатія відповідає за те, як ми відчуваємо та реагуємо на емоції інших, то емоційний інтелект — ширше поняття. Він впливає на те, як людина почувається в оточенні інших, на успіхи в навчанні й кар‘єрі, психічне здоров‘я, і, врешті, на фізичне, адже психічні розлади часто проявляються в тілі. Розвинений емоційний інтелект допомагає будувати як робочі, так і особисті взаємини, розрізняти друзів і ворогів, розуміти ставлення іншої людини до вас та відчувати себе визнаними в соціумі.
Часто люди, що проявляють емпатію до інших, можуть відчувати себе на межі вигорання. Друзі, сім‘я та колеги можуть вимагати більше, ніж ви можете дати, а ви можете боятися засмутити їх. Бути емпатичною людиною в жодному разі не означає — забути про себе та свої можливості. Для декого виставлення меж — болючий процес. Вислуховуючи проблеми інших й щиро співпереживаючи, ви можете відчути, що місця для ваших емоцій вже не залишилось. Пам‘ятайте, що ви не стаєте гіршим другом, колегою або партнером просто через те, що не маєте сил співпереживати. Це нормально, коли навіть близькі можуть розраховувати на вас лише в певний проміжок часу, коли ви матимете сили, щоби вислухати, втішити й підтримати.
Ви маєте право зупиняти розмову, навіть якщо горе іншої людини здається глибшим й важливішим за ваші проблеми або відсутність сил. Ви можете відпочивати від зустрічей, дзвінків, і не допомагати людям за першим викликом. За проханнями про допомогу й скаргами може іноді критися аб‘юз, особливо якщо ви помічаєте, що людина приходить зі своїми бідами лише до вас, що їй не цікаві ваші думки й переживання, або ж вони відверто знецінюються. Та навіть коли проблеми реальні й емпатія щира, важливо вміти зупинитись.
Як встановити межі
- Коли ви чуєте скарги, особливо повторювальні, спитайте себе, чим ви можете допомогти прямо зараз. Можна сказати «Мені шкода, що з тобою це сталося», і плавно завершити розмову.
- Якщо відчуваєте виснаження від спілкування з близькими людьми, що проживають депресивні стани, втрату й тривале горювання, мають проблеми з фізичним здоров‘ям, важкі періоди на роботі — важливо вміти виділяти час на співчуття й час на самопідтримку. Коли плануєте зустріч, попереджайте, скільки часу на розмову ви маєте, та скажіть, що впродовж цього часу готові вислухати, підтримати й просто мовчки побути поряд.
- Після зустрічей аналізуйте свої емоції й запитуйте себе, де ваші переживання, а де — почуття інших, щоби не тонути в них. Ви — окрема людина, і ваше життя може бути наповнене різними подіями. Ви не мусите горювати разом з другом увесь час.
- Відверто відмовляйте тим, хто зловживає вашою увагою. Якщо людина вам не близька, ви не відчуваєте потреби у спілкуванні, проте постійно чуєте важкі історії про життя й відчуваєте, що від вас очікують реагування, вчіться відмовляти у спілкуванні. Це невідворотно буде супроводжуватися образою та нерозумінням, однак важливо навчитись витримувати цей конфлікт для захисту власних меж. Ви не стаєте гіршими через відмову.
- Якщо ви надміру переживаєте за події в країні та світі, обмежуйте споживання новин, спробуйте фокусуватися на тому, на що можете вплинути. Емпатія до співгромадян може мотивувати до волонтерства чи громадської діяльності. Єднання у таких спільнотах дозволить перетворити почуття на корисні дії.
- Піклуйтесь про себе. Плануйте режим дня, роботу й відпочинок, підбирайте собі фізичну активність, займайтесь тим, що вам подобається. Коли ви маєте плани на себе, інших ви можете включати в ці плани лише за своєю згодою й без примусу.
- Зверніться до психотерапевта. Встановити межі може бути важко, тож фахівець допоможе розібрати застарілі патерни поведінки й напрацювати нові, плекаючи власну цінність.
Як розвивати емпатію в собі
Щоб зрозуміти людину та бути емпатичними, не обов’язково мати ідентичний досвід. важливим є бажання зрозуміти та підтримати. Попри те, що емпатія найчастіше розвивається змалечку, протягом життя важливо вчитись розпізнавати свої й чужі емоції та розвивати цю навичку.
- Розуміючи себе, ми більше розуміємо й інших. Допомагають в цьому і нестандартні життєві досвіди, і помилки та рішення, які суспільство може не схвалити. Якщо хтось із ваших друзів розповідає про непопулярний, «постидний» вчинок, перш ніж засуджувати, спитайте себе, як би ви хотіли почуватися поруч із другом у вразливій ситуації. Люди найбільше потребують підтримки тоді, коли вони, на думку суспільства, цієї підтримки найменше заслуговують.
- Не оцінюйте дії інших і не кажіть «я ніколи не». Життя складається непередбачувано, ніхто з нас не застрахований від невдач, помилок та важкого вибору. Уважно слухайте людей, прислухайтесь також і до своїх почуттів. Якщо відчуваєте, що здатні підтримати, поспівчувати чи підказати щось, зробіть це.
- Не варто вішати на людей ярлики: «брехун», «зрадниця». Коли ми автоматично оцінюємо чиїсь дії, іноді забуваємо, що інші люди просто інші, з відмінним від нашого світоглядом, досвідом та рішеннями, а правильне для нас, не завжди правильне для інших.
- Ставте запитання замість висловлення припущень. Так ви зможете зрозуміти унікальність досвіду іншої людини та її думку.
- Емпатія — це не лише співчуття до інших, а й радість за їхні досягнення, важливі події й перемоги. Розділити щастя — важливе переживання в особистих взаєминах, однак для цього треба вчитися працювати із власними упередженнями й заздрістю.
Якщо ви не можете зрозуміти дій та почуттів інших, якщо вам не вдається щиро співчувати й радіти, розібратися з емоціями допоможе психотерапевт, який за потреби скерує вас до психіатра. Емпатія може бути як прокляттям, так і даром. Однак, без здатності людей до співпереживання, наш світ давно б зазнав краху.
Використані джерела
- The mirror neuron system and the consequences of its dysfunction
- Empathy in Young Children: Relation to Parents’ Empathy, Affection, and Emphasis on the Feelings of Others
- Empathy is associated with older adults’ social behaviors and verbal emotional expressions throughout the day
- Decoding the neural basis of affective empathy: How the brain feels others’ pain
- Development and neurophysiology of mentalizing.
- Eight Problems for the Mirror Neuron Theory of Action Understanding in Monkeys and Humans
- Empathy: Its ultimate and proximate bases
- Relationship between empathy and burnout as well as potential affecting and mediating factors from the perspective of clinical nurses: a systematic review
- How we empathize with others: A neurobiological perspective
- Cognitive and Affective Empathy Relate Differentially to Emotion Regulation
- The emergence of empathy: A developmental neuroscience perspective
