Найважливіше про психічне здоров'я
Хочу допомогти близьким

Як підтримати близьку людину, яка переживає труднощі з психічним здоров’ям

{{ slide + 1 }} / {{ sCount }}

Уявіть, що ви катаєтеся на серфі, сповнені життєвих сил та азарту. Ви ловите хвилі та опиняєтеся на їх гребені. Але раптом потужна хвиля, з якою ви не можете впоратися, порушує вашу рівновагу. Ви падаєте. Море виносить вас на берег. Ви відчуваєте дуже сильний біль, бо вдарилися об скелю. Саме в цей момент вам найбільше хочеться, щоб хтось був на цьому березі і надав вам допомогу. Так само в будь-якої людини може погіршитися психічне здоров’я. Море – це зовнішні обставини, які ніхто з нас не здатен контролювати.

Але не кожен, хто переживає труднощі з психічним здоров’ям, готовий просити підтримки. Тож за вами – перший крок, аби помітити зміни у настрої та поведінці близької людини. Такі звичайні прояви любові та емпатії як прогулянки та розмови, можуть стати ковтком свіжого повітря для вашої близької людини, а також поштовхом до вирішення проблем, що виникають у зв’язку із психічним розладом.

Зв’язок між підтримкою близьких і психічним здоров’ям

Міжнародні дослідження підтверджують, що підтримка друзів, родини та партнера є визначальною для хорошого самопочуття та психічного здоров’я людини. Згідно з даними дослідження, проведеного у п’яти містах світу, – Балтиморі (США), Нью-Делі (Індія), Ібадані(Нігерія), Йоханнесбурзі (Південна Африка) та Шанхаї (Китай) – підлітки із вразливих верств населення, які особливо схильні до прояву психічних розладів, відмітили кращий рівень свого психічного здоров’я за умови хороших стосунків із матір’ю або жінкою, яка її заміняє, та друзями, що мешкають поруч. У дослідженні на тему зниження рівня дистресу завдяки емоційній підтримці, проведеного в Канаді, 66% опитаних жінок відмітили зниження рівня стресу завдяки позитивний соціальній взаємодії. Також в Австралії було проведене дослідження впливу самотності та емоційної підтримки на психічне здоров’я, яке виявило, що 80% людей із психотичними розладами вважають себе самотніми і більш ніж 40% з них хотіли б мати більше друзів.

Люди, які переживають проблеми з психічним здоров’ям, не завжди їх усвідомлюють. Є ознаки, які допоможуть вам зрозуміти, що людині потрібна допомога.

Що ви можете зробити

  • Почніть розмову на тему психічного здоров’я близької людини

Якщо ви помітили, що близька людина страждає, не може долати стреси, вчитися, працювати, спілкуватися з людьми так, як раніше, то варто ініціювати розмову на тему її психічного здоров’я.

Оберіть для цього затишне місце та вдалий момент. Почніть діалог словами: «Я хочу поговорити про те, що мене тривожить. Чи вдалий це момент? Якщо ні, ми можемо поговорити пізніше». Стежте за тим, щоб інтонація вашого голосу була спокійною та доброзичливою.  Дозвольте близькій людині розказати про все, що її бентежить. Дайте їй можливість вести діалог у прийнятному для неї темпі: робіть паузи.

  • Ставте питання про потреби людини

Пам’ятайте, що емоційні рани у кожного різні, і гояться вони також по-різному. Не беріть на себе сміливість говорити, що ви знаєте, як почувається близька людина. Запитуйте, на що схожий її досвід, запропонуйте поділитися переживаннями. Уточніть, які зараз потреби людини. Адже вони будуть постійно змінюватися – залежно від того, як поводитиме себе хвороба.

  • Уникайте оціночних суджень

Довіра — дуже крихка за своєю природою. Уникайте оціночних суджень та звинувачень, наприклад: «Погано, що ти перестав/перестала регулярно телефонувати батькам та запитувати, як у них справи». У людини з психічним розладом може не бути сил на підтримку інших людей. Тепер вона є тим або тією, хто потребує найбільшої підтримки.

  • Будьте поруч

Люди з психічними розладами можуть відчувати самотність, сором і провину за власні почуття та емоції. Дайте зрозуміти, що ви поруч попри все, що хвороба не скасовує ваших теплих почуттів. Якщо близька людина відсікає питання, каже, що не хоче говорити про важкі для неї події, просто мовчіть поруч.

  • Більше дізнайтеся про психічний розлад близької людини

Обізнаність про психічне захворювання близької людини дасть вам карту. Ви зможете краще зрозуміти, що відбувається з її тілом, як працює мозок рідної людини, чому вона переживає такі сильні коливання настрою. Читайте експертні матеріали та особисті історії людей, які лікуються від таких же захворювань.

  • Визнавайте переживання близької людини

«Якщо ви визнаєте переживання та емоції іншої людини, то їй стає легше», — стверджує доктор Ліндсей Маккiа, клінічний психолог, яка спеціалізується на психічних захворюваннях, пов’язаних із порушеннями настрою. Тож говоріть слова, що засвідчують реальність та важкість стану близької людини: «Я вірю, що тобі дуже важко», «Я б дуже хотів/хотіла, щоб тобі стало краще».

  • Цікавтеся, що близька людина робить, аби покращити самопочуття

Заняття спортом, здорове харчування та відпочинок є важливими для підтримки психічного здоров’я. Поговоріть з другом чи членом родини про це, запитайте, чи є в його/ її рутині сніданок та фізична активність. Запропонуйте погуляти разом. За дослідженням, 10-хвилинні прогулянки на природі допомагають знизити рівень стресу та тривоги та поліпшити психічне здоров’я.

  • Запропонуйте звернутися за фаховою допомогою

Розкажіть другові чи рідній людині з психічною хворобою, що фахова може суттєво покращити її здоров’я та дозволить швидше повернутися до продуктивного стану. Якщо у вас є досвід роботи з психотерапевтом або ви знаєте про хороший центр психологічної допомоги, розкажіть про це близькій людині.

Дорога вам людина може відмовитися від фахової допомоги. В такому разі поважайте її рішення. Книга «Я не хворий. Мені не потрібна допомога!» клінічного психіатра Ксав’є Амадора допоможе зрозуміти, чому людина, яка має психічне захворювання, може заперечувати свою хворобу та відхиляти допомогу.

Є певні стратегії для розмови, описані на ресурсі Sane.org, які допоможуть вам конструктивніше провести розмову з близькою людиною на таку дражливу тему, як звернення до спеціаліста з психічного здоров’я. Ретельно сплануйте свої тези, але будьте готові до того, що діалог може потекти не за планом. Робіть акцент на змінах у житті людини та труднощах із психічним здоров’ям. Уникайте термінів, що позначають психічні розлади, адже це може відштовхнути дорогу людину. Спробуйте зосередитися на аспектах, про які близькій людині говорити найкомфортніше, наприклад, про проблеми зі сном або концентрацією уваги. Пам’ятайте, що ця розмова є своєрідним початком та місточком до усвідомлення дорогою людиною потреби у зверненні до фахівця. У вас немає зобов’язання одразу переконати друга чи родича звернутися до психіатра та психотерапевта. Якщо близька людина погодилася звернутися за фаховою допомогою, скажіть, що ви готові допомогти практично – призначити зустріч та супроводжувати до місця зустрічі.

“В Австралії були розроблені протоколи першої допомоги у сфері психічного здоров’я для працівників компаній та організацій у форматі “рівний — рівному” — Mental Health First Aid. Близько 2 млн. людей у світі пройшли навчання за цими протоколами у 22 країнах світу. Більше пів мільйона австралійців вже завершили такі курси. Ці протоколи включають допомогу при депресії, суїцидальних думках, панічній атаці, травматичних подіях, алкогольній, ігровій залежності, психозах тощо. У межах нашого проєкту Mental Health Solutions уже кілька років ми навчаємо працівників організацій скороченій версії цих протоколів у вигляді 5В кроків: Впізнати, Визнати, Відреагувати, Відскерувати, Відстежити”, — розповідає Віталій Климчук, доктор психологічних наук, член групи експертів МОЗ напрямку «Психічне здоров’я».

“Впізнати” — на цьому етапі ми помічаємо ознаки розладу або труднощів з психічним здоров’ям у людини, а також підходимо до людини, висловлюємо занепокоєння, використовуючи “я”-висловлювання.

Другий крок “Визнати” означає, що варто неосудливо вислухати людину, розпитати про її стан, тобто показати нашу готовність бути з людиною поруч.

Коли ми налагодили контакт та довірливі стосунки, то можемо запропонувати власну підтримку наступним кроком —“Відреагувати”. Або ж якщо ми усвідомлюємо, що людині потрібна фахова допомога, то вдаємося до наступного кроку — “Відскерувати” до спеціаліста у сфері психічного здоров’я — психотерапевта, психолога, психіатра. На цьому етапі можна надати людині інформацію про доступні для неї центри послуг або ж поділитися особистою рекомендацією щодо фахівців.

І за певний час ми здійснюємо п’ятий крок — “Відстежити”, тобто запитуємо, чи зверталася людина за допомогою, чи було їй комфортно працювати із фахівцем та в разі потреби заохочуємо людину продовжувати терапію.

  • Будьте терплячими

Людина, яка переживає складнощі із психічним здоров’ям може постійно відхиляти пропозиції зустрітися. Через стигму та страх того, що її можуть не зрозуміти, виникає бажання ізолюватися від товариства. Пропонуйте варіанти спільного проведення часу, які не вимагають багато зусиль. Наприклад, піти в парк або район міста, де ви не були раніше, попити кави разом, сходити в кіно. Напишіть або зателефонуйте, якщо не можете зустрітися. Якщо ви знаєте, що у вашої близької людини нелегкі часи, спробуйте з певною регулярністю, бодай раз на тиждень цікавитися, як у неї справи.

Процес одужання займає певний час, тож не очікуйте на негайний результат від психотерапії або медикаментозного лікування.

  • Пропонуйте практичну допомогу

Якщо йдеться про підтримку члена родини, то пропонуйте практичну допомогу. Наприклад, у таких видах діяльності як покупки, прибирання, догляд за дітьми.

  • Плекайте стосунки

Дуже важливо продовжувати будувати стосунки так, як ви робили це до хвороби близької людини, або до того часу, коли вона проявилася чи загострилася. Продовжуйте змістовно проводити час разом та робити приємні сюрпризи і подарунки один одному. Частіше кажіть, що ви любите близьку людину.

  • Жартуйте і будьте собою

Гумор допомагає проговорити біль, а ще вимагає певної креативності та емпатії. Сміх знижує напругу у стосунках та піднімає настрій. Намагайтеся більше ситуацій сприймати з гумором і ділитися цим з близькою людиною.

  • Давайте близькій людині час та простір

Якщо ви мешкаєте разом, не нав’язуйте близькій людині свою постійну присутність. Будьте прямими, але не повчайте рідну людину, а також не беріть повністю на себе піклування про неї.

  • Заручіться підтримкою спеціаліста

Якщо ви будете відвідувати психотерапевта, то почуватиметеся більш підготовленими до вирішення складних ситуацій, пов’язаних із психічним захворюванням у члена родини або друга. Також зможете навчитися краще справлятися з власними емоціями та почуттями та осмислювати їх.

  • Пам’ятайте про власні межі

Як би сильно ви не любили близьку людину, ви все одно не можете врятувати її від проявів психічного захворювання. Тож пам’ятайте про власні межі. Бути хорошим другом, партнером чи донькою – означає також берегти ресурси та піклуватися про себе. Ви завжди можете сказати близькій людині, що зараз не відчуваєте, що здатні її підтримати або що сьогодні ви пообіцяли синові, чоловікові, мамі, провести час із ними.

Зверніться за допомогою до фахівців, якщо ви усвідомлюєте, що у вашої близької людини кризовий стан, зокрема, він чи вона має ознаки суїцидальної поведінки:

  • Погрожує зашкодити собі чи вбити себе,
  • Шукає способи вбити себе: доступ до таблеток, зброї чи інших засобів,
  • Говорить або пише про смерть, помирання чи суїцид,
  • Не має надії,
  • Демонструє лють, гнів, прагнення помсти,
  • Діє безрозсудно або ризиковано, здавалося б, не замислюючись,
  • Почувається у пастці, ніби виходу не існує,
  • Збільшує вживання алкоголю чи наркотиків,
  • Уникає друзів, родини і спілкування,
  • Має тривогу, збудження, не може спати або спить весь час,
  • Має різкі зміни настрою,
  • Каже, що не має причини жити, не бачить мети в житті.

Пам’ятайте, що ваша взаємодія з близькою людиною, яка переживає труднощі, може стати цілющим компонентом для її одужання.

{{ slide + 1 }} / {{ sCount }}