Шукаю допомогу
Час подбати про себе: коли слід звернути увагу на своє психічне здоров'я
За статистикою, близько 33% українців матимуть складнощі із психічним здоров’ям протягом життя. Якщо ж додати сюди труднощі, із якими стикаються діти й підлітки, зокрема, поведінкові розлади та розлади харчової поведінки, а також інші психічні розлади, – то вона буде набагато вищою.
Саме тому важливо розуміти власний стан та помічати ознаки того, що ваше психічне здоров’я потребує вашої уваги.
Що означає хороше психічне здоров’я?
Психічне здоров’я – це стан добробуту, в якому людина здатна реалізовувати свій потенціал, долати щоденні стреси, ефективно й плідно працювати та робити внесок в життя своєї спільноти. Таким є визначення ВООЗ. Тобто, психічне здоров’я – це не просто відсутність симптомів психічних захворювань.
Воно передбачає можливість керувати своїм життям та активно долати поточні виклики. А також здатність отримувати задоволення у повсякденному житті.
Психічне здоров’я охоплює широке коло почуттів і думок, які виникають у нашому житті у відповідь на те, що з нами відбувається. Наприклад, нормально часом відчувати смуток, самотність, розчарування чи розгубленість. Ці почуття знайомі усім нам і є частиною звичайного життя людини.
Якщо ж такі думки й почуття починають домінувати, особливо без очевидної причини, і заважають нам отримувати задоволення від життя – це може означати певну проблему із психічним здоров’ям.
Чому не слід ігнорувати ознаки проблеми
Якщо проблеми із психічним здоров’ям помітити на ранньому етапі, то і впоратись із ними можна швидше й легше. У такому разі вони з більшою ймовірністю не вплинуть на ваші стосунки з близькими, роботу чи навчання, не порушать повсякденне життя.
І головне – якщо ви швидше звернете увагу на симптоми, які заважають вам почуватись добре, то швидше зможете їх позбутися й отримувати задоволення від життя.
У будь-якому разі важливо розуміти: ви маєте право потурбуватися про себе та звернутися по допомогу, якщо почуваєтеся недобре. Навіть якщо вам здається, що для цього немає об’єктивних причин. Переконання, що ваші почуття не варті уваги, або що ви самі їх спричинили, є проявом самостигматизації.
Самостигма – це стійкі негативні переконання про себе як про людину із розладами або проблемами психічного здоров’я («маю слабкий характер», «ніколи не досягну успіху», «я – ненормальний(а)»). Самостигма формується через стереотипи та негативну емоційну реакцію, спрямовану на себе (почуття провини, злість, розгубленість). Самостигма змушує нас уникати спілкування з друзями, відмовлятись від пошуків роботи.
Саме через неї нам буває складно звернутися по допомогу й вирішити проблему.
Чи треба одразу йти до спеціаліста
У більшості випадків людина сама або з допомогою близьких може впоратись із емоційним дискомфортом. Коротка втрата мотивації, тимчасова апатія та бажання побути на самоті, погіршення стосунків чи непорозуміння з навколишніми, інші щоденні складнощі зазвичай є не тривалими та минають.
У такому випадку вам може бути й не потрібна допомога психолога чи психотерапевта. Емоційна напруга є нормальною реакцією на стрес, втому, погіршення стосунків, будь-які кризові події чи фізичне захворювання.
Якщо ви здатні проаналізувати свої почуття і зрозуміти, що саме змушує вас так почуватися, то можна спробувати вийти із цього стану без допомоги фахівця. Можна організувати для себе додатковий відпочинок, знизити рівень вимог до себе, структурувати час або звернутися по підтримку до близьких, які можуть про вас подбати.
Якщо ж час іде, а симптоми не зникають, або ви не можете самостійно зрозуміти їхню природу, то варто звернутися по допомогу фахівця.
Коли точно треба звертатись по допомогу
На сайті національної кампанії Австралії з питань психічного здоров’я «SANE Australia» наведено такий перелік ознак, які потребують уваги фахівців:
- Розрив зв’язків із вашим звичним оточенням – якщо ви уникаєте близьких і друзів, повністю втратили бажання спілкуватись.
- Порушення сну – тривалий сон протягом дня або неможливість заснути уночі, особливо при постійному відчутті втоми та браку енергії.
- Порушення харчування – наприклад, якщо ви зовсім забуваєте поїсти.
- Нав’язливі думки та одержимість одною темою – політикою, здоров’ям, смертю.
- Ігнорування особистої гігієни та зовнішнього вигляду, якщо ви перестали турбуватися про себе.
- Якщо ви не можете сконцентруватися, забуваєте прості речі, вам важко підтримувати розмову та приймати прості рішення.
- Відчуття паніки, постійна тривога, якої ви не можете позбутися.
- Тривалий пригнічений стан, втрата інтересу до речей і занять, які зазвичай вам подобаються.
- Звинувачення себе та нав’язливе почуття провини.
- Різкі перепади настрою без видимих причин.
- Думки про самогубство або про те, що ваше існування не потрібне, чи що іншим було би краще без вас.
- Якщо ви неконтрольовано витрачаєте гроші й не можете зупинитися.
- Якщо ви чуєте звуки чи голоси, яких не чують інші люди, або маєте галюцинації.
- Якщо вам здається, що проти вас ведеться змова, за вами шпигують, вам навмисне шкодять, і це викликає тривогу чи злість.
Будь-яка з цих ознак є сигналом, що вам потрібна консультація і обстеження спеціаліста. Особливо, якщо ви відчуваєте її протягом двох тижнів і довше. Навіть якщо дискомфорт не дуже сильний – він може бути ознакою розвитку проблеми із психічним здоров’ям.