Шукаю допомогу
15 Квітня 2026
Розлад тривоги за здоров’я: коли тіло стає джерелом страху
психічні розлади
Зміст
- Що таке іпохондричний розлад, або надмірна тривога за здоров’я?
- Причини виникнення розладу тривоги за здоров’я
- Як проявляється розлад тривоги за здоров’я: симптоми й види
- Хто схильний до тривожного розладу щодо здоров’я?
- Як відрізнити розлад тривоги за здоров’я від інших фізичних захворювань?
- Як можна подолати надмірну тривогу за здоров’я?
Що таке іпохондричний розлад, або надмірна тривога за здоров’я?
Турбота про своє здоров’я — частина життя. Проте нав’язливі побоювання щодо стану здоров’я, що не зникають навіть після медичного спростування, можуть бути ознакою іпохондричного розладу. Іпохондричний розлад — це психічний розлад, при якому людина має виражену та стійку тривогу щодо наявності або розвитку серйозного захворювання, попри його відсутність або мінімальні тілесні симптоми, що суттєво впливає на її повсякденне життя. Іншими словами, це тривожний розлад за здоров’я. У такому стані через страх захворіти або переконання, що хвороба вже є, людина відчуває надмірну тривожність, смуток, пригніченість, тугу, апатію тощо.
Термін «іпохондрія» походить з давньогрецької мови, де «hypo» означає «під», а «chondros» — «хрящ». Давні греки описували цей стан як дискомфорт в ділянці живота, або «під хрящами» ребер, адже вважали, що звідси починається багато захворювань. Ще Гіппократ 2000 років тому описував страх хвороби серед своїх пацієнтів. Медичне розуміння з часом еволюціонувало, але назва залишилася. Це досі розмовний термін, однак у сучасних медичних класифікаціях діагноз називається інакше.
У довіднику діагностичних критеріїв DSM-5 йдеться насамперед про два окремих терміни:
- розлад соматичних симптомів — розлад, при якому люди мають фізичні (соматичні) симптоми й надмірну тривогу за здоров’я;
- розлад тривоги за здоровʼя — розлад, при якому людина має високий рівень хвилювань за здоров’я без виражених соматичних симптомів.
Міжнародна класифікація хвороб в 11-й редакції (МКХ-11) — стандарт ВООЗ для кодування захворювань — пропонує оновлені діагностичні критерії. Там розлад тривоги за здоров’я визначають не як соматоформний, а як тривожний, тобто як стійку стурбованість або страх перед можливістю мати серйозне захворювання. Адже цей розлад і тривожність мають спільні ознаки: нав’язливі думки про хворобу та повторювану поведінку, наприклад, постійний пошук нових симптомів.
Щонайменше 70 % інтернет-користувачів час від часу гуглять симптоми хвороб, проте це не означає, що вони мають психічний розлад. Турбота про своє здоров’я — природна й нормальна. Наприклад, під час пандемії COVID-19 страх хвороби мотивував багатьох носити захисні маски та дотримуватися соціальної дистанції. Здорова турбота про себе допомагає діяти: звернутися до лікаря, здати аналізи та вести більш здоровий спосіб життя. Проте межа між уважністю до себе та тривожністю, яка стала розладом, полягає в інтенсивності й впливі на життя: коли тривожні думки крутяться по колу, а звичні побутові дії даються дедалі важче.
Лише від 4 до 9 % людей у світі мають діагностований розлад тривоги за здоров’я. Уявіть собі двох подруг, Марію та Анну, які натрапили в стрічці новин на пост щодо кардіологічних захворювань. Анна прогортає стрічку далі й не зверне на допис особливої уваги, а Марія згадає, що в неї інколи коле в грудях, і почне прислухатися до кожного стукоту серця й щокілька годин гуглитиме симптоми, які підтвердять у неї хворобу. А тепер вгадайте, хто із них має тривожний розлад за здоров’я? Не варто засуджувати Марію: люди з розладом тривоги за здоровʼя відчувають страх, а їхній мозок зображає найгірший сценарій. Крім того, частина з них відчуває цілком реальні фізичні симптоми і біль на фоні підвищеної тривоги.
Причини виникнення розладу тривогу за здоров’я
Тривожний розлад за здоров’я — не примха, не вигадка й не слабкий характер — за цим розладом часто стоїть травматичний досвід: дитинство в родині, де хтось хворів, або, навпаки, коли на скарги дитини щодо самопочуття дорослі не звертали увагу. Кожен випадок появи розладу — індивідуальний, адже сформований під впливом життєвого досвіду. Наприклад, літературознавці вважають, що письменник Марсель Пруст мав підвищену увагу до здоров’я, що проявлялося в його творчості. Можна припустити, що тривога за здоров’я виникла в Пруста через важку форму астми або під впливом середовища: його батько був лікарем-епідеміологом. Назвати людину «іпохондриком» означає знецінити її життєвий досвід. Це слово звучить не етично, адже воно ніби підкреслює: «Твій біль не справжній, а надуманий». Однак, людина з тривожним розладом не вибирає свої думки. Найкраще, що можна зробити для неї, — просто бути поруч без зайвих порад.
Якщо звертатися до МКХ-11, то причинами появи розладу є:
- Підвищена тривожність: люди, схильні до тривожності, часто фокусуються на відчуттях у тілі й можуть перебільшувати їхнє значення.
- Досвід, пов’язаний зі здоров’ям: пережита складна хвороба чи втрата рідних внаслідок захворювання.
- Особливості виховання: нестача уваги або, навпаки, гіперопіка з боку дорослих.
- Інформаційне перевантаження: чим більше людина читає медичний контент, тим більше симптомів знаходить у себе.
- Біологічні фактори: особливості роботи нервової системи або підвищена чутливість.
- Потреба в контролі: контроль за здоров’ям стає способом «заспокоїтися», хоча насправді діє навпаки.
Як проявляється розлад тривоги за здоров’я: симптоми й види
Наукові дослідження стверджують, що люди з розладом тривоги за здоров’я не вибирають думати про хворобу чи ні. Це їхня нервова система реагує на невизначеність як на небезпеку. Є ціла низка ключових факторів ризику — тривожна чутливість і нетерпимість до невизначеності — тобто кожну ймовірність захворіти мозок може обробляти як загрозу.
Розлад тривоги за здоров’я може проявлятися через низку поведінкових та когнітивних ознак.
Розлад додатково кваліфікують за окремими страхами захворіти:
- кардіофобія — страх хвороб серця;
- канцерофобія — страх онкології;
- інсультофобія — страх інсульту;
- снідофобія — страх ВІЛ-інфекції.
Після появи у світі пошукових систем кількість людей з тривогою щодо здоров’я зросла. Навіть з’явився термін «кіберхондрія» — страх хвороби через пошук симптомів онлайн.
Часто тривожний розлад за здоров’я стає для людей причиною соціальної ізоляції і труднощів у спілкуванні: постійне обговорення діагнозів і занурення у свій стан може віддалити їх від рідних і друзів. Люди з розладом тривоги за здоров’я можуть часто проходити обстеження, змінювати лікарів («doctor-shopping») і витрачати багато часу на пошуки симптомів в інтернеті. Або ж, навпаки, уникати всього цього. Тому за рівнем усвідомленості розлад поділяють на:
- із значним усвідомленням: людина допускає, що її переконання щодо захворювань можуть бути хибними, й готова дослухатися до інших пояснень;
- зі слабким усвідомленням: людина переконана, що її страхи правдиві;
- неуточнена форма.
Хто схильний до тривожного розладу щодо здоров’я?
Люди з підвищеною тривожністю, схильністю до катострофізації або низькою самооцінкою часто можуть мати ще й розлад тривоги за здоров’я. Але варто розуміти, що він трапляється в кардинально різних людей. Загалом тривога за здоров’я по-різному проявляється у всіх, адже часто саме так мозок намагається нас захистити, але інколи робить це надмірно.
Науковці виділяють кілька факторів, які підвищують ризик розвитку розладу тривоги за здоров’я.
Останні дослідження виявили, що розлад однаково поширений як серед чоловіків, так і серед жінок, а також не залежить від віку. Деякі студенти-медики знаходять у себе хвороби, які вивчають. Наприклад, у Китаї 28 % студентів медичних спеціальностей мають розлад тривоги за здоров’я.
Діагноз розладу тривоги за здоровʼя може встановити лише психіатр. Розлад зазвичай має хронічний характер, протікає з періодами загострення, проте з супроводом лікаря, психотерапевта та підтримки оточення люди з цим розладом мають стійку ремісію та здатні жити повноцінно.
Як відрізнити розлад тривоги за здоров’я від інших фізичних захворювань?
Щоб діагностувати іпохондричний розлад, потрібно ретельно дослідити психічний стан і медичну історію людини. Психіатри використовують кілька підходів для діагностування. Під час розмови з людиною лікар враховує, як довго тривають симптоми, наскільки вони впливають на повсякденне життя, чи має людина тригери. Важливо також визначити, чи ці симптоми не спричинені фізичними захворюваннями. Щоб встановити діагноз, використовують стандарти DSM-5, МКХ-10 (наразі в Україні користуються саме цією класифікацією) або МКХ-11.
Діагностичними критеріями тут є:
- тривога щодо різних сфер життя;
- безпідставні хвилювання про здоров’я понад 6 місяців;
- три або більше симптомів: неспокій, втома, поганий сон, м’язова напруга, розсіяність, дратівливість.
Психіатр може підтвердити діагноз, якщо симптоми стійкі, а не ситуативні, непропорційні реальній загрозі й суттєво знижують якість життя. Головна різниця між соматичними захворюваннями та розладом тривоги за здоров’я: при хворобі симптоми підтверджують обстеження та діагноз від лікаря, а при “іпохондрії” — медичні аналізи в нормі, проте тривожність залишається.
Також важливо розрізняти тривогу за здоров’я безпосередньо під час якоїсь хвороби та розлад тривоги за здоров’я. У першому випадку хвилювання людини є нормальною реакцією на реальний діагноз. У другому — тривога залишається, попри те що медичні обстеження не виявили захворювання. Коли людина з онкологічним захворюванням хвилюється щодо рецидиву після лікування, людина після інфаркту обережно ставиться до фізичного навантаження, а людина з діабетом контролює рівень цукру, це свідчить про пропорційні реакції на підтверджений діагноз.
Як можна подолати надмірну тривогу за здоров’я?
Мета психотерапії — зменшити саме тривогу, що часто спричиняє дискомфорт. Більшість психотерапевтів погоджується, що в роботі з цим розладом може допомагати когнітивно-поведінкова терапія (КПТ). Насамперед психотерапія потрібна, щоб зрозуміти, чому мозок постійно шукає небезпеку, й навчитися по-іншому реагувати на думки щодо можливих хвороб. Разом із психотерапевтом людина з розладом тривоги за здоров’я може вчитися ставити під сумніви власні страхи й змінювати поведінку. Неможливо мати 100 % гарантію міцного здоров’я, тож тривожитися за нього нормально. Однак робота з психотерапевтом допоможе подолати саме надмірну тривогу.
Щоб допомогти собі зменшити тривогу, авторки книги «Якщо ви надмірно тривожитеся за здоров’я» Діана Сандерс і Крістіна Кухман радять припинити:
- просити про запевнення у своїй хворобі;
- виявляти й перевіряти свої симптоми;
- шукати інформацію про хворобу;
- поводитися так, ніби ви хворі;
- уникати речей, пов’язаних із хворобою.
У книзі є кілька вправ, що можуть допомогти людям із розладом тривоги за здоров’я. Найперше корисним буде записувати докази, через які ви вважаєте себе хворими, та подумати, чи можна ці симптоми аргументувати тривогою.
Також авторки радять знайти альтернативні пояснення думкам щодо хвороб та оцінити їхню ймовірність. Якщо лікар підтвердив, що з фізичним здоров’ям все гаразд, то серйозних причин для хвилювань немає: наприклад, подекуди головний біль може з’явитися на фоні стресу.
Також за твердженнями авторок книги, вам може допомогти спроба шукати докази щодо ймовірності захворювання. Пропишіть на аркуші паперу докази, які вказують на хворобу, а які — проти неї. Наприклад, поколювання в грудях — доказ «за» можливий серцевий напад. Але якщо ви вчора довго сиділи за комп’ютером, то могли перенапружити м’язи, тому треба спробувати розім’ятись. Якщо біль зникає після розминки м’язів, то це доказ «проти», адже серцевий напад не проходить від розтяжки.
Наступна вправа людям із тривожним розладом щодо здоров’я радить скласти список способів, як вони уникали речей, пов’язаних із хворобою. Далі оцінити, настільки інтенсивно вони бажали уникнути цього, за шкалою від 0 до 10 (0 — найменш інтенсивно, 10 — найбільш). Наприклад, читання книг про хвороби серця — 7, розмови з рідними про хвороби — 10. Далі почати із того, чого уникали найменше, і призвичаювати себе до цього.
Загалом можна почати із щоденних дій, які поступово допомагатимуть знижувати рівень тривоги.
Людям із тривожними розладами докторка Ліза Фортуна радить працювати з диханням: «Ваше дихання — інструмент, який ви завжди маєте з собою, куди б не йшли». Її колега, Діпіка Састрі, своїм пацієнтам пропонує практикувати йогу й усвідомленість: «Ми поступово вимикаємо “шум думок” і можемо усвідомити, ким ми є насправді та якими є наші бажання». Вона інтегрує усвідомленість у повсякденні дії: під час їжі, ходьби чи водіння. Навіть короткі паузи протягом дня можуть активувати парасимпатичну нервову систему і сприяти заспокоєнню. Можна почати із дихальної техніки «3-3-3» або «5-5-5»: вдих на 3 (або 5), затримка на 3, видих на 3 — повтор тричі, з акцентом на довший видих для розслаблення.
Є хороша новина: низка наукових досліджень підтверджує, що від 30 до 50 % людей з розладом тривоги за здоров’я повністю одужує. Видання «Fronties» описало історію жінки зі складною формою розладу, яка часто викликала карету швидкої. Одного разу лікарі знайшли нестандартне рішення — госпіталізували жінку, але для лікування іпохондричного розладу. Для цього об’єднали медичну й психіатричну допомогу в одну команду й отримали позитивний результат.
Хоча розлад тривоги за здоров’я може значно ускладнювати життя людини, він не визначає її. З розладом тривоги за здоров’я можна впоратися. Завдяки підтримці, роботі з фахівцями й розумінню причин власних страхів, тривога може поступитися місцем спокою.
Використані джерела
- The Relationship of Hypochondriasis to Anxiety, Depressive, and Somatoform Disorders
- Online Etymology Dictionary
- Якщо ви надмірно тривожитесь за здоров’я
- The prevalence of hypochondriasis in medical outpatients
- The global economic burden of health anxiety/hypochondriasis- a systematic review
- Illness Anxiety Disorder
- Epidemiology of Hypochondriasis and Health Anxiety: Comparison of Different Diagnostic Criteria
- Current Psychiatry Reports
- Health Anxiety Signs and Symptoms
- Prevalence of hypochondriac symptoms among health science students in China
- Severe Illness Anxiety Treated by Integrating Inpatient Psychotherapy With Medical Care and Minimizing Reassurance
- ICD-11 for Mortality and Morbidity Statistics
- Cognitive vulnerability factors of health anxiety: A systematic review
