Хочу дізнатися більше
20 Листопада 2025
Думскролінг: як постійне гортання стрічки новин впливає на психіку
психічне здоров’я
Зміст
- Що таке думскролінг
- Чому люди займаються думскролінгом
- Як розпізнати, що ви потрапили в пастку думскролінгу
- Як мозок реагує на потік інформації
- Як повернути собі спокій і контроль над інформаційним потоком
Що таке думскролінг
Прокидаєтесь вранці й найперше берете до рук телефон? Якщо ви заходите до соцмереж і невпинно гортаєте стрічку, зосереджуючись на поганих новинах — це думскролінг (англ. — doomscrollig, де doom означає «приреченість», а scrolling — «гортання»). Іноді використовують також термін «думсерфинг», тобто буквально «серфинг на хвилях поганих новин».
Війна, перебування близьких на фронті, нестабільна політична ситуація — усе це підштовхує нас бути в курсі всього, що відбувається. За результатами дослідження «Українські медіа: споживання новин і довіра у 2025 році» від ГО «Інтерньюз-Україна», 86% українців та українок отримують новини з соцмереж, а 37% — дізнаються лише таким шляхом. Новини зі смартфонів читає 91% опитаних. Можна припустити, що ці люди вдаються до думскролінгу постійно або час від часу.
Думскролінг — це не просто нескінченне гортання стрічки, а процес, під час якого людина буквально тоне в негативних звістках. Такий скролінг соцмереж займає невиправдано багато часу та впливає на психіку й добробут.
Чому люди займаються думскролінгом
Соціальних мереж безліч, і кожна з них може бути корисною. Однак є різниця між контрольованим гортанням стрічки, веденням власних акаунтів, роботою в соцмережах і бездумним скролінгом новин.
Можливі причини думскролінгу:
- Смуток через погані новини змушує людей споживати дедалі більше негативної інформації. Гарні звістки мозок не сприймає як важливі, концентруючись лише на тих, що підтверджують відчуття «у світі все погано».
- Люди, що займаються думскролінгом, спочатку заходять у соцмережі, щоб бути в курсі подій, а зрештою гортають стрічку за звичкою.
- Погане психічне самопочуття також може спонукати до постійного перебування онлайн. Людина ніби застрягає в потоці інформації, коли сил на інші, більш змістовні дії, не вистачає.
- Деяким людям думскролінг допомагає створити ілюзію контролю над усім, що відбувається в країні та світі. Вони нібито шукають відповідь на запитання: «Чому це стається?», будують причинно-наслідкові зв’язки й намагаються запевнити себе, що з ними цього точно не станеться.
- З іншого боку, постійно переглядаючи відео з місць обстрілів і зруйнованих будинків, деякі люди вважають, що «готують» себе до схожого досвіду, намагаючись заздалегідь передбачити й відчути всі можливі емоції.
- Концентрація на поганих новинах і гнівних коментарях може також свідчити про те, що людина боїться розслабитися, адже довкола все небезпечне, тому варто бути напоготові.
Як розпізнати, що ви потрапили в пастку думскролінгу
Думскролінг зазвичай стається автоматично, й ми можемо не помічати, як нескінченне гортання стрічок із поганими новинами перетворюється на звичку.
Ознаки, що ви в пастці думскролінгу:
- Ви відчуваєте роздратування, напругу або у вас знижується настрій після переглядання новин.
- Ви гортаєте стрічку набагато довше, ніж планували. До прикладу, заходите в новинний канал і помічаєте, що пропустили важливий дзвінок або вже пів години не можете відірватися від телефону.
- Ви берете телефон до рук і перевіряєте новини декілька разів на годину, навіть тоді, коли маєте важливіші завдання.
- Ви відчуваєте виснаження після того, як закінчили гортати стрічки з новинами.
- Вам важко вийти з інтернету й перемкнутися на офлайн-життя.
Це природні реакції на постійне споживання негативних новин. Звичка бути в курсі подій — не нове явище. Однак у минулих десятиліттях люди переважно дивилися телевізійні випуски новин у певний проміжок часу, мали нагоду обговорити події з близькими або колегами, випустити пару й жити власне життя. Зараз усі новини в телефоні, й ми іноді не встигаємо проаналізувати, відсіяти неважливе й перемкнутись на власні справи.
Як мозок реагує на потік інформації
Людська увага обмежена, ми не можемо одночасно реагувати на всі подразники. Інформація, яку ми споживаємо онлайн, займає певну частку нашої уваги. Відповідно це обмежує можливість сприймати іншу інформацію. Можливо, ви помічали, що людина, яка дивиться в телефон під час розмови з вами, й каже, що слухає вас, насправді пропускає цілі уривки розмови. У такому разі щось одне — або інформація в телефоні, або ж ваші слова — буде фоном для співрозмовника.
Коли обсяг подразників — як офлайн, так і онлайн — стає більшим, ніж людина може обробити, починається когнітивне перевантаження. У цьому стані виникають труднощі з концентрацією, пам’яттю та ефективністю роботи. Когнітивне перевантаження може виникнути й в офлайн-світі: до прикладу, можна втомитись від походу до торгівельного центру через кількість магазинів і товарів, необхідність вибору й аналізу. Однак отримати перевантаження в онлайні простіше, адже тут інформація не обмежена квадратними метрами, а гортання стрічки чи перехід з сайту на сайт може тривати як завгодно довго.
Водночас постійний перегляд новин, особливо якщо вони стосуються звісток з фронту чи обстрілів (зокрема, з зображеннями постраждалих), може викликати в нас емоційне оніміння. Річ у тім, що мозок сприймає одну й ту саму картинку, з одного і того ж місця подій, опубліковану різними людьми, щоразу як нову. Тобто після перегляду 20 схожих публікацій, навіть знаючи й розуміючи, що це фото одного й того ж обстрілу та зруйнованого будинку, підсвідомо ми відчуваємо, ніби відбулось 20 обстрілів і зруйновано 20 будинків. Що більше такої інформації ми споживаємо, то більше в нас шансів на зниження емпатії, байдужість, втому й виснаження. Окрім того, після перегляду поганих новин може виникати травма свідка — вторинна травматична реакція у людини, яка не була безпосереднім учасником події. Емоції людини, що переживає травму свідка можуть бути такими ж сильними, як і в тих, хто пережив травматичні події.
Ще один наслідок нескінченного потоку негативної інформації, який може траплятись і без інтернету, — це синдром злого світу. Цей термін придумав дослідник Джордж Гебнер задовго до поширення інтернету. Його суть у тому, що люди, які споживають безліч негативних новин, схильні вважати, що світ є набагато небезпечнішим, ніж насправді.
Як думскролінг впливає на фізичне та психічне здоров’я:
- Інформаційна тривожність і депресивні прояви.
- Катастрофізація обставин або зосередження на негативі настільки, що важко помітити позитивні події.
- Перевантаження організму через вивільнення гормонів стресу — адреналіну й кортизолу — під час реакції «бий або біжи». Як наслідок — проблеми з травленням, головні болі, серцево-судинні хвороби, збільшення ваги та зниження лібідо.
- Порушення сну й безсоння. Гортаючи стрічку перед сном, ми відчуваємо вплив екрана на мозок, адже синє світло, яке йде від смартфона, пригнічує вироблення мелатоніну — гормону сну. Окрім того, потік поганих новин може викликати тривогу та важче засинання.
- Думскролінг може бути пов’язаний з екзистенційною тривогою — думками про відсутність сенсу життя; може змінювати цінності й переконання, викликати почуття самотності, безнадії і думки про смерть.
- Зниження фізичної активності. Тривале сидіння або лежання з телефоном у руках призводить до проблем зі спиною і вже згаданих хвороб серцево-судинної системи та збільшення ваги.
Як повернути собі спокій і контроль над інформаційним потоком
Якщо ваша робота пов’язана з медіа, соцмережами й онлайн-ресурсами, обмежити споживання новин і перебування онлайн може бути важко, тож насамперед варто встановити межі робочого часу й мету перебування в мережі. Один з ефективних підходів — це управління увагою і спрямування її на ті завдання, які зараз потребують включеності.
Методи контролю думскролінгу:
- Встановлення часових обмежень. Вимкніть сповіщення у новинних чатах і заплануйте час, коли перевірятимете соцмережі й новини. Можна поставити обмеження на кожну соцмережу. Крім того, коли вам потрібно працювати й концентрувати увагу на чомусь одному, перемкніть телефон на режим без сповіщень (окрім тих, які ви самостійно налаштуєте).
- Створіть зони, вільні від телефону. Вдома це може бути кухня, спальня чи ліжко, ванна кімната. Така практика допомагає зосередитись на офлайн-завданнях, якісно спілкуватись із близькими. Робота з дому теж може бути викликом, якщо ваше помешкання не поділене на зони для роботи й відпочинку. Тож уникайте телефонів під час їжі й перед сном, відкладіть гаджети, коли читаєте книжку або граєте з дітьми.
- Додайте в розпорядок дня регулярні перерви. Якщо ви працюєте за комп’ютером, неважливо — вдома чи в офісі, поставте будильники та вставайте кожні годину-півтори, щоб порухатись, випити чашку чаю, поспілкуватись із колегами, вийти на вулицю або побавити домашнього улюбленця. Такі перерви допоможуть випрацювати звичку відриватися від екрана.
- Встановіть застосунки, які допоможуть контролювати час у мережі. До прикладу, застосунок Forest пропонує вам альтернативу скролінгу — вирощування дерев. Поки ви не відволікаєтеся на телефон, у вас росте цифрове дерево, але якщо ви порушите правила, дерево гине. Розробники застосунку мають партнера — організацію, що садить дерева по всьому світу. Застосунок Opal має більше функціоналу, ніж стандартні обмеження в смартфонах: дозволяє налаштувати розклад роботи й відпочинку. Застосунок one sec спонукає вас робити глибокий вдих щоразу, коли ви заходите в соцмережі. Поки ви дихаєте, можна обдумати, чи потрібен вам скролінг саме зараз.
- Якщо маєте змогу, спробуйте цифровий детокс хоча б на один день. Повне уникнення онлайну може допомогти перезарядитися й відпочити. Присвятіть цей день спілкуванню з друзями, прогулянці на природі чи походу в театр або справам, які давно відкладали.
- Візьміть за правило не дивитись у телефон, коли з кимось спілкуєтесь. Це значно покращить рівень комунікації і близькості й допоможе проводити разом час якісно.
- Визначте пріоритети. Видаліть з телефону застосунки соцмереж, які не потрібні для щоденної роботи або спілкування. Вимкніть сповіщення в усіх чатах, якими не користуєтесь або які не потрібні вам щодня, — домовий чат, різні групи й спільноти за інтересами. Ймовірно, за тиждень ви вже й не згадаєте, що мали ці чати.
- Шукайте фізичні практики, які вам підходять. Займайтесь йогою чи грайте в теніс, ходіть на масажі й на плавання. Коли наш організм починає рухатись, мозок працює інакше: виділяється дофамін, ми забуваємо про необхідність скролити стрічку, а світ вже не здається таким поганим.
- Практикуйте медитацію і майндфулнес. Корисно навчити свій мозок вимикатися від рутинних завдань і зосереджуватись, а тіло — розслаблятись і бути в моменті.
Якщо вам не вдається впоратись з інформаційним перевантаженням, а думскролінг став неконтрольованим і погано впливає на все ваше життя, варто звернутися до фахівця чи фахівчині з психічного здоров’я, які допоможуть впоратись. Адже думскролінг може бути ознакою психічних розладів і симптомом, яким не варто нехтувати.
Використані джерела
- How Does Information Overload Affect Consumers’ Online Decision Process? An Event-Related Potentials Study
- How to Stop Doomscrolling
- What’s Doomscrolling and Can It Harm Me?
- Doomscrolling dangers
- Doomscrolling evokes existential anxiety and fosters pessimism about human nature? Evidence from Iran and the United States
- “To sleep, perchance to tweet”: in-bed electronic social media use and its associations with insomnia, daytime sleepiness, mood, and sleep duration in adults
- How to Finally Stop Doomscrolling
- Doomscrolling – tips for healthier news consumption
- Attention manipulation and information overload
- Digital Overload: Read This If Your Screen Time Is Out of Hand
