Хочу дізнатися більше
12 Червня 2025
Разом, але не поруч: як підтримувати стосунки на відстані під час війни
стосункиветеранивійна і психіка
Зміст
- Як підтримувати зв’язок на відстані під час війни, якщо один із партнерів служить
- Турбота, довіра та спільне майбутнє
Якщо до 2022 року пари могли сумніватися — чи можливі стосунки на відстані, то нині в Україні сотні тисяч людей чекають на коханих з фронту.
Відносини на відстані під час війни, коли одна людина з пари служить, відрізняються від інших форматів взаємин, де люди живуть окремо через роботу, навчання або інші обставини. У випадку участі людини в бойових діях, партнер або партнерка стикаються зі страхом за життя й безпеку, тривогою через очікування, можливими наслідками після поранень, спонтанними візитами, неможливістю контролювати власний час, зміною настрою й поведінки. Ці умови відмінні від цивільних.
Більшість тих, хто чекає — жінки. Досвід дружин та партнерок військових часто прихований і недооцінений. Окрім того, в деяких парах на жінок з війни чекають їхні чоловіки. Люди в ЛГБТіК стосунках також можуть мати відносини на відстані з людиною, яка служить. Вони до того ж не мають юридичних прав у випадку поранення партнера або партнерки, полону або загибелі, стикаються не лише з самотністю, а й з нерозумінням або ж просто ігноруванням їхніх проблем з боку суспільства.
На людей, що чекають на коханих з фронту, часто лягає «обов‘язок» витримувати напругу, забезпечувати побут, піклуватися про дітей й старших родичів, проявляти співчуття й розуміння, бути неконфліктними, розв’язувати юридичні питання. Цей тиск може впливати на взаємини й руйнувати зв‘язок, виснажувати людину та іноді призводити до розставання.
Як підтримувати зв’язок на відстані під час війни, якщо один із партнерів служить
Veteran Hub у своєму якісному дослідженні «Шлях коханої воїна» опитав 16 жінок, які чекають на партнерів з фронту. Дослідники відмітили, що під час стосунків на відстані опитані жінки переживали декілька процесів:
- Усвідомлення, що ви живете окремі життя з партнером і маєте мало спільного зараз, відчуття, що «життя віддаляється від партнера, він мало знає про твої дні, а ти — про його»;
- Постійне бажання, щоб він якомога швидше повернувся, як би це не сталось (і ці думки можуть лякати).
- Можливі відчуття, що між вами є бар’єр, бо чоловік не розповідає про події, війну.
- Іноді жінки помічають, що чоловік більше ділиться, відкривається своїм побратимам.
- Можливі образи на емоційну відстороненість партнера.
- Можливі відчуття, що він не може до кінця зрозуміти досвід жінки.
- Можливі постійні зближення та віддалення у стосунках.
- Проживання теперішнього спільного досвіду війни можуть посилювати зв’язок.
- Можливі загострені ревнощі з обох сторін.
- Людина вчиться розрізняти рівень загрози й звикає до життя з тривогою за життя чоловіка.
Опитані партнерки військових хочуть зберегти відносини, відчувати свою цікавість та важливість, розуміти свою роль в житті партнера й відчувати визнання цієї ролі, відчувати прагнення до спільного майбутнього — всі ці бажання підводять до запитання: як зберегти зв‘язок між людьми, один з яких воює?
Спільні звички, що тримають разом
Розлука впливає на побут, якщо до цього пара жила разом. Водночас у стосунках, що одразу будуються на відстані, людям часто не вистачає повноцінного романтичного періоду, побачень та спільного часу.
В результаті дослідження взаємин американських військових вчені виявили, що важливе як синхронне спілкування, тобто аудіо чи відеодзвінки, так і асинхронне — тобто обмін текстовими й голосовими повідомленнями, надсилання фото, коментарі в соціальних мережах. Люди, які під час дзвінків частіше говорили про почуття, спільні плани та кохання, були більш задоволені своїми взаєминами, тоді як обговорення проблем призводило до зниження задоволеності.
Під час війни виникає невизначеність, і навіть звичні традиції можуть бути викликом для пари. Незалежно від того, який спосіб спілкування обирає пара, важливо мати спільні ритуали — до прикладу, влаштовувати побачення по відеозв‘язку, спілкування з дітьми, спільні святкування. Коли ваш партнер або партнерка приїздять або дзвонять без попередження, важливо відчувати підтримку друзів та близьких, які не засуджуватимуть вас за періодичні й спонтанні «випадання» з комунікації. Окрім того, роботодавцям потрібно з розумінням ставитись до раптових вихідних людини, чиї близькі повертаються додому ненадовго.
Коли військові повертаються з фронту, або мають декілька хвилин на дзвінок, їхні кохані можуть радіти та дратуватися водночас, адже це впливає на плани. Осуд оточення може ще більше тиснути й засмучувати.
Як розмовляти, коли важко
Коли одна людина з пари на фронті, життя обох йде ніби паралельно. Партнери й партнерки військових можуть відчувати, що їхні почуття, проблеми, побут — все різне. Людині на фронті, загрожує небезпека, крім того, її уклад життя міняється, побутові умови складні, можуть загострюватись хвороби. Все це впливає і на стиль спілкування, і на можливе емоційне відсторонення. Друга людина в парі в цей час може боятись за партнера, переживати складнощі в побуті, нерозуміння з боку близьких, фінансові проблеми. Крім того, необхідність самостійно піклуватися про дітей та поєднувати це з роботою також виснажує. Щоби впоратись, важлива підтримка партнера на відстані.
Зазвичай, емоційні турботи в парі лягають на цивільного партнера. Немає спільних порад, як «правильно» чекати, підтримувати й зберігати стосунки на дистанції. Однак в розмовах варто дотримуватись принципів «Я-повідомлення»: не звинувачувати партнера, а говорити, які почуття у вас викликає його поведінка, стан чи обставини. Важливо запитувати, чи готова людина до розмови, а також оцінювати, чи готові ви. Адже маючи лише декілька хвилин, можна почати складну тему й не завершити її.
- Можна спробувати підсвічувати конфліктні теми, й проговорювати, що саме зараз «висить у повітрі», не заглиблюючись і не звинувачуючи партнера. До прикладу, якщо ви очікуєте, що вам допоможуть розібратись з побутовими справами, можна сказати: «Я чекаю, що ти підкажеш, на який автосервіс мені звернутись та як говорити з механіком. Проте розумію, що зараз тобі може бути складно виділити на це час. Чи можеш ти мені розповісти це найближчим часом, чи ж я дійсно розберусь із цим сама, щоби не відволікати тебе?»
- Ви можете переживати за людину, її здоров‘я та безпеку. В кожній парі будуть свої домовленості: хтось хоче знати про обстріли, яких вдалось уникнути й врятуватися, а хтось живе за принципом: «менше знаю — краще сплю» — це нормально. Варто сказати партнеру, чи хочете ви знати про потенційну небезпеку. В критичній ситуації людина може не говорити про загрозу з різних причин. Мовчання може сприйматися важко, подекуди трагічно, однак важливо не тиснути й не випитувати деталі.
Що робити, коли виникає відчуження
Війна змінює людей, і ці зміни можуть ранити обох. Стосунки на відстані можуть підсвічувати розбіжності, й призводити до конфліктів, яких за цивільного життя могло б і не виникнути. З‘являються постійні емоційні гойдалки, ревнощі, недостатня залученість у виховання дітей, можлива відстороненість.
Дослідження стосунків американських військових свідчить, що найбільше успіху у вирішенні конфліктів мали пари, які говорили про власні емоції, не уникали конфліктів, могли рефлексувати й отримувати підтримку від оточення. Під час відчуження допомагає розмова без звинувачень, в якій обидва діляться сумнівами, говорять про свої переживання й про те, як вони хочуть спілкуватися надалі. Якщо ж бажання говорити немає, а проблеми здаються занадто масштабними, зверніться до психолога чи психотерапевта, щоби розібратись разом.
Відстань впливає й на інтимне життя, при цьому кожна пара вирішує для себе, як підтримувати близькість і як пережити розлуку.
Жінки, які давали інтерв‘ю для дослідження Veteran Hub, зазначали, що по приїзду партнера їм потрібен час, щоби звикнути до того, що чоловік знову поруч. Хтось обирає «заморожувати» свої сексуальні бажання, коли партнера немає поруч, і «розморожувати» їх при зустрічі.
Турбота, довіра та спільне майбутнє
Довіра у стосунках на відстані — важливий елемент. Пара, що стикається з розлукою, навіть не в контексті війни, може переживати ревнощі, відчувати недосказаність з боку партнера. Коли ваші життя проходять нарізно, іноді може здаватись, що ви одне одному не цікаві. Думка: «якщо я можу зробити все самостійно, навіщо мені ця людина?» може з‘являтись у людей, в яких і до розлуки було безліч непорозумінь.
Ревнощі можуть виникати в обидва боки. Якщо відчуваєте брак довіри, варто звернутись до психолога чи психотерапевта і розібратись з власною самоцінністю. Часто людина ревнує, коли не впевнена та не задоволена собою або ж не має позитивного досвіду взаємин. Від людини, що на фронті, також можна відчувати недовіру, деякі дружини й партнерки військових можуть чути фрази на кшталт: «Поки я служу, ти мені зраджуєш», вимоги припинити спілкування з усіма чоловіками в оточенні, підозри й звинувачення. Важливо вчасно зрозуміти, чи не переростає тривога в аб‘юз, і за потреби звернутись до фахівця з психічного здоров‘я.
Як показувати підтримку на відстані
Підтримка коханих, що служать, це не лише слова, а й створення відчуття, що на них чекають, що вдома — безпечно, а близькі не відкладають життя на потім.
- Слухайте людину без осуду. Ви можете не розуміти, що відбувається, вам можуть не розповідати деталі операцій, подробиці про розташування, причини якихось вчинків — важливо вислухати й дати місце розповіді. Іноді військовим потрібно виговоритись.
- Пишіть завжди, коли можете, без очікування відповіді. Якщо ви розумієте, що людина може бути без зв‘язку, або зайнята, ви можете написати коротке й ніжне повідомлення, в якому не буде тиску: «Обіймаю тебе», «Люблю тебе», «Пишаюсь тобою». Лише ви знаєте, яка фраза буде доречною для вашої коханої людини.
- Надсилайте посилки із тим, що потрібно, передаючи водночас милі дрібниці, якщо це доречно.
- Розповідайте про побут, родичів, спільних друзів, діліться успіхами дітей. Іноді людині важливо не лише розказати про себе, а й послухати про дім, де на неї чекають. За змоги, долучайте партнера або партнерку до побуту дистанційно: це допомагає відчувати свій внесок.
- Створіть спільний чат з дітьми й родичами, якщо ці стосунки важливі для людини. Це може бути окреме місце, де ви ділитесь смішними фактами, думками, посиланнями.
- Розповідайте про прочитані книги, переглянуті фільми, дозвілля, зустрічі з друзями.
Чому важлива чесність і відкритість
Емоційна близькість та довіра у стосунках формуються лише тоді, коли ми щирі. Якщо ковтати образи, удавати, що не помічаємо віддалення, не розповідати про власні переживання — зрештою можна зруйнувати навіть ті взаємини, які були міцними й довірливими.
Партнерки й партнери людей, які служать, можуть відчувати, що їхні переживання, проблеми й події цивільного життя, ніби не важливі. Жінки, що взяли участь у дослідженні «Шлях коханої воїна» говорили, що партнери ніби не до кінця розуміють їхній досвід. На відчуття бар‘єра також впливає й те, що чоловік може не розповідати про події на фронті. Щоби зберігати близькість, важливо щиро говорити про свої переживання.
- Говоріть правду, навіть якщо це складно. Не обов‘язково ділитись найдрібнішими деталями ваших буднів, проте варто вчасно розповідати про важливі події, проблеми й негаразди.
- Пишіть регулярно, у випадку, якщо немає домовленості не тривожити партнера або партнерку в певний час. Пишіть про те, що відбувається у вашому житті, не стримуйте себе у прагненні поділитися світлинами, новинами, спитати поради — це також форма емоційної підтримки.
- Будьте послідовними й передбачуваними. Коли партнер на фронті, йому важливо, щоби ті, хто на нього чекають, були опорою.
- Уникайте маніпуляцій. Ви — жива людина, ви можете ображатися, злитися, не розуміти чогось. При цьому варто повідомляти про свої емоції прямо, без натяків, і не додумувати реальність. Психіка людини в умовах бойових дій найчастіше виснажена, тож додаткові складнощі в спілкуванні з близькими можуть нашкодити.
Роль планів і спільних мрій
Жінки, що чекають на коханих з фронту, розповідали, що поки чоловіки служать, будувати плани важко. Зустрічі з партнером можуть бути стресовими, адже за час відсутності формуються інші звички. З одного боку — поруч кохана людина, з іншого — потрібно наново відбудовувати правила спілкування наживо.
Після таких коротких зустрічей, відпусток, тимчасових побачень в прифронтових містах, піклування про військового під час лікування й реабілітації, обоє партнерів можуть розуміти, що стосунки змінились. Повернення з фронту також може лякати, адже так, як було, вже не буде.
Партнерки військових також зазначали, що після повернення партнера внаслідок поранення або демобілізації, вони можуть відчувати страх за майбутнє. Ветерани можуть почуватися розгублено, мати труднощі з адаптацією на роботі й з новим життям поруч із тими, хто чекав на них. Тож важливо спільно обговорювати й планувати етапи, крізь які проходитиме пара у поверненні до цивільного спільного життя.
Водночас дослідження кажуть, що спільне планування майбутнього підтримує пари, в яких один партнер або партнерка чекає іншого з фронту. Спільні мрії, обговорення того, як ви облаштуєте побут, в які подорожі поїдете, про повернення до роботи або пошук нової — все це не ілюзії й не марна витрата часу. Плани й мрії — це інструмент, який допомагає триматися разом і знати, що спільне майбутнє існує.
FAQ
Коли один з партнерів у війську, підсилюється відчуття небезпеки та тривоги за життя партнера. Окрім того, втрачається відчуття контролю через спонтанні візити, людина переживає емоційні гойдалки. Це відчутно відрізняється від відносин на відстані, де жоден з партнерів не служить, або ж від тих, що виникають у мирні часи з різних обставин — навчання, робота, стосунки між людьми з різних країн.
Відстань може підсилювати емоційні гойдалки, викликати ревнощі, відчуження або недовіру. Водночас спільні ритуали та регулярне спілкування допомагають підтримувати зв’язок, вибудовувати нові моделі поведінки та зміцнювати довіру.
Важливі синхронне спілкування (дзвінки) і асинхронне (повідомлення, надсилання фото, спілкування у соцмережах). Потрібно обговорювати почуття, плани, створювати спільні ритуали та підтримувати одне одного.
Використані джерела
- «Шлях коханої воїна», дослідження VETERAN HUB
- Вплив війни на можливості жінок: результати дослідження CEDOS
- Something to talk about: Topics of conversation between romantic partners during military deployments
- Deployment-related coping strategies in military couples: Associations with relationship satisfaction
- Relational Maintenance during Military Deployment: Perspectives of Wives of Deployed US Soldiers
- Long distance vs proximal romantic relationships: Predicting commitment, investments, and bias
- Idealization, reunions, and stability in long-distance dating relationships
