Хочу дізнатися більше
22 Січня 2025
Сімейна психотерапія: як впоратися зі стресом та негативними емоціями
Зміст
- Що таке емоційно-орієнтована терапія?
- Вплив емоцій на сімейні взаємини
- Емоційно-фокусована сімейна терапія як спосіб впоратися зі стресом
- Кому підійде терапія фокусована на емоції?
- Як відбувається та чого очікувати під час сеансів ЕФТ?
Що таке емоційно-орієнтована терапія?
Емоційно-орієнтована сімейна терапія (або ж емоційно-фокусована терапія — ЕФТ) — це форма психотерапії пар, яку розробили Сью Джонсон і Лес Грінберг у 1980-х роках. Її мета – допомогти парам відновити зв’язок, близькість у стосунках, усунути або зменшити конфлікти завдяки кращому розумінню потреб та проявів емоцій кожного з партнерів.
Емоційно-фокусована терапія нагадує дайвінг, лиш тут партнери заглиблюються у власні емоції. Оскільки пари часто мають труднощі з їх усвідомленням, емоційно-фокусована сімейна терапія допомагає виокремити, дослідити та прожити ці вразливості та важливі повідомлення, які вони несуть. Оприявлення цих складних емоцій, розуміння їх природи та розділення їх з партнером під час сеансів дає змогу відновити/побудувати близькість. Так відбувається, оскільки кожен в парі починає розуміти природу реакції партнера і те що вони часто пов’язані з минулим досвідом, і що реакція партнера не значить, що “хтось поганий”. Партнери усвідомлюють, що це радше минулі (звичні) схеми реагування. Розпізнаючи ці схеми, пара може почати над ними працювати, а партнер знаючи про них – може підтримати.
Відкритися навіть близькій людині та показати свою вразливість поза кабінетом психотерапевта може бути складно чи неможливо. Саме тому ЕФТ психотерапевт допомагає партнерам почути справжні переживання, що часто приховані за емоційною реакцією, створюючи безпечне середовище, де вони можуть не боятися бути вразливими. ЕФТ психотерапевт валідує, нормалізує все те, що проживають партнери та допомагає побачити цикл, в якому заплуталася пара.
Вплив негативних емоцій на сімейні взаємини
Емоційно-фокусована психотерапія спирається на те, що зазвичай люди налаштовані шукати чи потребувати близьких стосунків з іншими. Їм це потрібно, аби почуватися добре, безпечно, так як надійні стосунки дають змогу ризикувати, що сприяє розвитку та росту. Відтак, коли одному з партнерів здається, що близькості в парі щось загрожує або ж вони відчувають, що недостойні підтримки або близькості, людина починає відчувати страх, біль або ж сум.
Однак, проживання цих емоцій іноді може бути заскладним. Тому людина обирає певну стратегію миттєвого подолання цього болю, цих первинних емоцій. Вона заміщає їх так званими вторинними емоціями – злістю, агресією або ж завмирає. Що цікаво, це подолання запускається блискавично, оскільки є частиною попереднього досвіду і часто людина навіть не усвідомлює, що відчуває і що є причиною її дій.
Уявіть, що хтось з партнерів поглянув на іншого так, як йому би не хотілося. Це може призвести до того, що партнер почуватиметься “недо-”, менш вартим цих відносин. Однак, назовні людина може проявлятися по-іншому:
- Дистанціювання. Ви можете ізолюватися від партнера, припинити з ним розмовляти, аби лиш не проживати ці неприємні відчуття. Ви також можете намагатися якомога швидше згладити ситуацію, пригнічуючи свої щирі емоції. Може ви шукатимете усамітнення. Така «втеча» буде всього лиш способом впоратися зі складними емоціями – способом, що допомагає заспокоїтися.
- Переслідування партнера. Як варіант, ви можете почати засипати партнерами питаннями чи вимогами змінити те, що він каже чи як поводиться, щоби довести собі, що ваші відносини та ви самі є важливими. В такому випадку людина постійно «переслідує», «дістає» партнера питаннями, вимогами, аби заявити про свою потребу і задовольнити її.
Дистанціювання або ж переслідування партнера з вимогами і запитаннями є захисними механізмами, які в свою чергу викликають страх, злість, сум у іншого партнера, який теж проявлятиме свої вторинні емоції та захисні механізми. Так утворюється деструктивний цикл поведінки в парі. І це повторюється знову і знову, провокуючи брак взаєморозуміння, відчуття емоційного дистанціювання, ізольованості та образи.
Емоційно-фокусована сімейна терапія допомагає парам виявити деструктивний поведінковий алгоритм у відносинах замість звинувачень одне одного у бідах-проблемах.
Схематично це виглядає ось так:
Емоційно-фокусована сімейна терапія як спосіб впоратися зі стресом
Згідно з дослідженнями теорії прив’язаності, на якій грунтується емоційно-фокусована терапія, надійність та міцність звʼязку між партнерами у парі дає відчуття безпеки та комфорту. Він також є рушійною силою розвитку пари і самих її партнерів.
Відновлення цього звʼязку, близькості під час емоційно-фокусованої сімейної терапії дає змогу партнерам ставати більш відкритими та чуйними до потреби одне для одного, бути підтримкою та підживлюючим джерелом. Як наслідок, їм легше протистояти життєвим труднощам, приймати нові можливості, ризикувати та йти вперед. У будь-якій стресовій ситуації вони знатимуть, що в них є надійний тил, де їх розуміють, приймають та втішають. Натомість, коли такого звʼязку бракує, люди починають сприймати світ як місце, де повно небезпеки. Вони можуть почуватися менш захищено, іноді безпомічно. Відтак, вони менше відкриті до нового, можливостей, рідше приймають ризики.
Чимало наукових праць доводять ефективність емоційно-фокусованої терапії у відновленні близькості та підвищенні стійкості до стресів. Одне з досліджень наочно це демонструє. У ньому взяли участь жінки, які перебували у шлюбах з частими конфліктами та суперечками. Згідно з умовами експерименту, такі жінки мали піддаватися загрозі помірного електричного удару, водночас тримаючи своїх партнерів за руку. Під час першого заміру показників, знімки МРТ фіксували сильну активацію мозкових ділянок, пов’язаних із реакцією на загрозу, особливо в умовах, коли жінки не тримали партнера за руку і залишалися самі. Після першої фази експерименту парам запропонували пройти курс емоційно-фокусованої сімейної терапії. Під час контрольного заміру показників, активність мозку у відповідь на загрозу, під час тримання за руку партнера, була істотно меншою. Це свідчить про те, що після ЕФТ люди почуваються більш захищеними у присутності партнера та м’якше реагують на стресові фактори. Окрім того, експеримент показав, що навіть в ті моменти, коли партнер не тримав жінку за руку, їхня здатність до самозаспокоєння залишалася вищою порівняно з експериментальною групою, яка не проходила емоційно-фокусовану терапію. Причиною цьому було відновлене відчуття зв’язку, близькості з партнером.
Ще одне мета-дослідження виявило, що емоційно-фокусована терапія є ефективним методом для підвищення рівня задоволеності у шлюбі. Покращення також виявилися сталими, адже лише незначний відсоток пар, які брали участь у дослідженні, показали регрес у відносинах.
Кому підійде терапія фокусована на емоції?
Емоційно-фокусовану терапію використовують для пар, які стикаються з одним або кількома такими викликами:
- Конфлікти, непорозуміння або ж труднощі у спілкуванні. Приходячи в психотерапію, такі пари часто вважають, що їхні стосунки вже не можна полагодити. При цьому взаємодіючи, обоє чи хтось із подружжя можуть виражати злість, незадоволення, агресію, гнів чи роздратування. Вони можуть говорити про відчуження одне від одного, самотність, навіть перебуваючи в парі. Іноді вони почуваються зрадженими або ж не довіряють одне одному.
- Труднощі з вираженням емоцій у одного чи обох партнерів. Так може статися наприклад через те, що це їм здається проявом слабкості. Буває також і навпаки: хтось з подружжя не може контролювати агресію чи злість.
- Подружні зради або ж процес розлучення, коли при цьому партнери все ж намагаються відновити довіру або намагаються зберегти дружні відносини.
- Депресія, хронічні захворювання, залежність, ПТСР у одного з партнерів. Зокрема, дослідження, проведене Чарчем та колегами у 2018, також показало, що люди, які пережили травматичний досвід, відзначали зменшення симптомів травми після проходження емоційно-фокусованої терапії. Цей метод також ефективний для пар, які стикаються з викликами у вихованні дітей із хронічними або невиліковними хворобами.
Як все відбувається або чого очікувати під час сеансів ЕФТ?
Найчастіше сесії з ЕФТ психотерапевтом розпочинаються з визначення типу прив’язаності кожного з партнерів. Останній дуже впливає на те, якими є їхні реакції під час суперечок чи емоційного дистанціювання. До прикладу, один з партнерів з тривожним типом привʼязаності може сприймати мовчанку іншого як відторгнення. Тим часом партнер з уникаючи стилем може ще більше віддалятися, аби уникнути прямої конфронтації і дискомфорту, повʼязаного з цим. Розуміючи тими привʼязаності, психотерапевт допомагає парі усвідомити свої емоційні тригери та створити нові комфортні та безпечні способи взаємодії.
Типи прив’язаності
- Надійний: людина добре розуміє власні переживання і може ефективно впоратися зі складними емоціями. Дорослі з цим типом прив’язаності є впевненими у собі та налаштованими на будування тривалих, стабільних, щасливих стосунків.
- Уникаючий: людина часто намагається блокувати неприємні емоції та відчуває дискомфорт, коли необхідно попросити про допомогу. Їй може бракувати впевненості у власних силах, вона може боятися бути відторгнутою чи покинутою. Вона схильна до ревнощів або гніву, вважає партнерів ненадійними. Вона може шукати романтичних партнерів, однак обирати не тих, хто їй справді потрібен.
- Тривожний: людина є доволі експресивною, однак їй може бути складно регулювати власні емоції. Дорослі з цим стилем прив’язаності почуваються некомфортно, коли потрібно розкриватися, будувати близькість чи здорову залежність від партнера.
- Тривожно-уникаючий: людина відчуває внутрішній конфлікт між потребою в близькості та страхом цієї близькості. Дорослі з цим стилем прив’язаності можуть прагнути до емоційної близькості й уникати її через страх бути відкинутими або скривдженими. Вони часто відчувають високий рівень тривоги і їхня поведінка може здаватися суперечливою: то вони шукають контакт, то уникають його.
Емоційно-фокусована сімейна терапія займає 8-20 сеансів. Вона має 9 кроків, які обʼєднані в три ключові фази.
- Деескалація
Перші кілька сесій зазвичай присвячені зниженню емоційної напруги, яку відчувають партнери. Вони вчаться новим стратегіям емоційного реагування: розпізнавати потреби партнера, адекватно реагувати на них і задовольняти їх.
Під час перших сесій психотерапевт спостерігає за моделями взаємодії у парі. Завдяки питанням він окреслює невисловлені страхи та вразливості, які лежать в основі негативних моделей взаємодії. Також він може попросити пару визначити найнагальніші проблеми.
Психотерапевт допомагає парам виявити негативні емоції, переживання, пов’язані з привʼязаністю і загрозою її втрати, і переосмислити ці емоції. В результаті пари помічають, як їхні вразливості та страхи впливають на їхній зв’язок і близькість. Вони починають розглядати певну небажану, негативну поведінку радше як «протести проти втрати близькості» і спробу її зберегти.
Партнери поступово вчаться бути більш емоційно відкритими та чуйними один до одного. Це допомагає зміцнити зв’язок і створити безпечний простір у стосунках.
- Зміна алгоритму
Під час цієї фази кожен з партнерів вчиться ділитися емоціями, виявляти прийняття та емпатію щодо іншого партнера. Пари тренуються проявляти глибокі емоції та переживання, бути вразливими, вчаться озвучувати потреби та просити про їх задоволення. При цьому, психотерапевт ЕФТ є не просто слухачем, а активним учасником терапії, супроводжуючи і підтримуючи кожного у процесі розкриття.
Під час цієї фази пари часто переосмислюють свої захисні механізми. Наприклад, злість або відсторонення вони можуть почати сприймати, не як ігнорування, а як хибну спробу відновити або ж зберегти зв’язок. Це вчить партнерів висловлювати свої глибокі почуття та потреби.
- Консолідація
На останньому етапі роботи з парою психотерапевт допомагає парі напрацювати нові стратегії спілкування та попрактикувати навички взаємодії одне з одним.
Зазвичай пари обговорюють стару або поточну проблему та разом шукають нові рішення. Пацієнти мають можливість натренувати вміння підтримувати і встановлювати зв’язок замість віддалятися чи “нападати”.
Загалом, емоційно-фокусована терапія допомагає партнерам побачити, як вони змогли змінитися, і як нові моделі взаємодії запобігають конфліктам. Окрім того, психотерапевт допомагає парі напрацювати практичні поради для подолання стресу в сімейному житті. Стосунки стають безпечним простором і цілющим середовищем для обох. Усе це допомагає краще долати життєві труднощі. Така прив’язаність покращує спілкування, а також сприяє побудові глибоких емоційних зв’язків і підтримці.
Використані джерела
- A comprehensive meta-analysis on the efficacy of emotionally focused couple therapy. Spengler, P. M., Lee, N. A., Wiebe, S. A., & Wittenborn, A. K. (2024).
- A review of the research in emotionally focused therapy for couples. Wiebe SA, Johnson SM.
- Emotionally focused couples therapy: A systematic review of its effectiveness over the past 19 years. Beasley CC, Ager R.
- Emotionally Focused Therapy. Psychology Today
- Emotion-Focused Therapy. American Psychological Association
- Guidelines for the Treatment of PTSD Using Clinical EFT (Emotional Freedom Techniques).Church, D., Stapleton, P., Mollon, P., Feinstein, D., Boath, E., Mackay, D., & Sims, R.
- How Emotionally Focused Therapy (EFT) Is Used. Feuerman, M.
- Soothing the threatened brain: leveraging contact comfort with emotionally focused therapy. Johnson, S. M., Burgess Moser, M., Beckes, L., Smith, A., Dalgleish, T., Halchuk, R., Hasselmo, K., Greenman, P. S., Merali, Z., & Coan, J. A.
- What is Emotionally Focused Therapy (or EFT)? Sue Johnson.
