«Порадьте щось від нервів»: як обрати заспокійливий засіб, що спрацює
тривожністьТекст містить виключно інформаційний характер. Перш ніж обирати ліки, обов’язково порадьтеся з лікарем.
Зміст
- Як зрозуміти, що вам потрібні заспокійливі
- Як мають діяти заспокійливі препарати
- Чому заспокійливі має призначати лікар
- Безрецептурні заспокійливі засоби: як обрати
- Які ліки можна отримати за рецептом
Як зрозуміти, що вам потрібні заспокійливі
На фоні стресу, недосипу й надмірних переживань може погіршитися пам‘ять, знизитись концентрація уваги, підвищитися дратівливість та загальна тривожність. Комусь здається, що цей стан мине, водночас деякі люди звертаються в аптеку чи до інтернету, щоб обрати заспокійливі ліки від стресу.
Здається, правильно підібране заспокійливе має спрацювати, як чарівна паличка — вирівняти психічний стан й дати енергію для життя. Однак, чи дійсно можна прибрати переживання одним препаратом?
Стрес і тривога, хоч і здаються схожими, проте мають певні відмінності. Стрес — це фізична і психічна реакція на зовнішній чинник — розлучення, переїзд, зміну роботи, смерть близької людини. Вплив стрес-фактора може бути короткочасним, або ж повторюватися протягом тривалого часу — такий стрес українці переживають в умовах війни. Внаслідок стресу може розвинутись і надмірна тривожність.
Тривога, на відміну від стресу — це реакція на передчуття небезпеки. Ми хвилюємось, коли майбутнє здається загрозливим. У звичайному житті тривога допомагає зрозуміти, коли потрібно себе убезпечити. До прикладу, хвилювання за близьких свідчить про небайдужість до людини. А страх йти темною вулицею змушує обрати більш безпечний маршрут, і, як наслідок — уникнути потенційного грабіжника.
Така тривога — корисна, проте бувають й шкідливі для організму стани. Тривога й надмірні переживання за те, що навряд чи може статися, впливають на якість життя, тож іноді хочеться мати таблетки від тривожності. Може здатися, що існують магічні таблетки від переживання, а заспокійливі ліки, які пропонують в аптеці, мають одразу знизити хвилювання й страхи. В реальності ж дієвих та безпечних заспокійливих без рецепту не існує. Фармацевт може запропонувати заспокійливі на рослинній основі, проте в таких препаратах немає діючої речовини, отже — вони жодним чином не впливають на стан психіки та роботу мозку.
На нервову систему та організм в цілому діють сильні заспокійливі препарати, проте це ліки, які не можна віднести до окремої групи. Механізм дії та ефект заспокійливих може бути різним, тож важливо розібратись, як працює препарат від тривожності та яке заспокійливе краще.

Як мають діяти заспокійливі препарати
Заспокійливі, або седативні препарати — це широкий спектр ліків, які сповільнюють активність мозку.
Ефекти від седативних препаратів можуть включати
- відчуття розслабленості;
- зниження тривожності;
- зниження інтенсивності болю;
- сонливість;
- поверхневе дихання;
- уповільнений пульс;
- послаблення функції м‘язів.

Заспокійливі ліки діють на нейронні зв‘язки, що, своєю чергою, впливає на роботу мозку. Якщо говорити медичними термінами — заспокійливі препарати посилюють активність гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК). ГАМК — це гальмівний нейромедіатор, який уповільнює роботу мозку. Підвищення активності ГАМК призводить до зниження активності мозку.
Кожен препарат має свої властивості. Тоді як одні можуть злегка заспокоїти людину, інші — вводять у стан непритомності.
Довготривале вживання заспокійливих препаратів може мати небезпечні наслідки. Серед поширених побічних дій — залежність від препарату, депресія, печінкова недостатність, забудькуватість або втрата пам‘яті. Тож приймати заспокійливі ліки потрібно лише за призначенням фахівця. Окрім того, часто є потреба комбінувати заспокійливі з антидепресантами — це ліки тривалої дії, які мають накопичувальний ефект й призначаються психіатром.
Причиною постійного відчуття тривоги можуть бути й соматичні захворювання: хвороби щитоподібної залози, сечостатевої системи, або серця. Щоби виключити ці стани, лікар призначить комплекс досліджень та аналізів.
Чому заспокійливі має призначити лікар
Якщо ви надмірно тривожитесь за здоров‘я, відчуваєте фонову тривогу, коли нічого небезпечного ніби не має статися, можливо, вплив тривалого стресу виснажив вас надміру. В такому разі варто звернутися до спеціаліста. Психолог може надати консультацію, а робота з психотерапевтом може принести полегшення в довгостроковій перспективі. Проте для того, щоби вживати рецептурні заспокійливі, потрібно звертатися до сімейного лікаря або психіатра, які мають медичну освіту та ліцензію. Психотерапевти й психологи не мають права радити будь-які заспокійливі ліки.
Щоб спрацювати, ліки мають бути дієвими й доказовими, «заспокійливі таблетки від нервів», які порекомендує фармацевт, швидше за все не допоможуть. Доказовість означає, що препарат має діючу речовину, пройшов дослідження в декілька етапів, зареєстрований в міжнародних базах. Доказові ліки можуть мати побічні дії та протипоказання. Дієві препарати часто з обережністю призначають під час вагітності, адже такі заспокійливі ліки впливають на системи й органи в цілому та можуть спричинити небажані реакції організму. Якщо препарат — гомеопатичний чи рослинний та не має діючої речовини, покращення від таких ліків — це ефект плацебо. Плацебо — це несправжні препарати, які зазвичай застосовуються під час досліджень нового лікарського засобу, щоби оцінити ефективність ліків. Ефектом плацебо в побуті називають самонавіювання після прийому недієвих ліків — симптоми деяких хвороб проходять самі, при цьому людина вважає, що допоміг препарат. Деяким людям може стати краще лише від факту прийому ліків, а не від самих пігулок. Проте ефект самонавіювання — короткотривалий і не вирішує основну причину недуги, тож людина швидко повертається до попереднього стану, або ж її стан затягується й погіршується.
Щоби перевірити, чи входить препарат в базу доказових, фахівцю можна скористатися міжнародними базами.
Препарати, що входять в базу доказових
- WHO: тут є орієнтовний перелік життєво необхідних лікарських засобів, розроблений ВООЗ. Якщо препарат є в переліку, то він визнаний ефективним. Проте відсутність препарату в базі ВООЗ не означає його неефективність.
- FDA: оцінює безпеку медикаментів і продуктів в США. Один з авторитетних органів, що регулюють фармацевтичний ринок.
- Cochrane: міжнародна некомерційна організація, яка вивчає ефективність лікарських засобів.
- NICE: клінічні протоколи Національного інституту здоров’я Великобританії.
Український сервіс «Доказово» збирає дані з основних міжнародних баз та реєстрів, тож на сайті можна перевірити, чи працюватиме призначений лікарем препарат.
Знання про те, як працюють доказові ліки, допоможуть не лише обрати заспокійливі препарати, а й перевірити призначення інших лікарів, адже приймати ліки, які не допомагають — небезпечно для здоров‘я й виснажливо для гаманця.
Безрецептурні заспокійливі засоби: як обрати
В аптеці можна знайти безліч заспокійливих ліків на травах та інших безрецептурних пігулок і крапель. Ось лише декілька варіантів, які може запропонувати фармацевт без рецепта.
Безрецептурні ліки
- настоянка валеріани та інші заспокійливі ліки на рослинній основі;
- гліцин;
- препарати магнію;
- барбітурати;
- ноотропи.
Та чи дійсно ці ліки заспокійливі?

Популярне заспокійливе на травах, — настоянка валеріани та різні варіації трав‘яних спиртових настоянок — ліки, які крапали в склянку ще наші бабусі, не мають під собою жодної доказової бази. Валеріана, яка вважається народним заспокійливим, не проходила серйозних досліджень, а наслідки її впливу на організм не доведені. До цього ж списку можна додати заспокійливі чаї в аптеці — м‘ята, ромашка та трав‘яні збори. Проте це нешкідливі заспокійливі засоби, тож їх можна пити, якщо напої вам смакують, приносять відчуття тепла й розслаблення.
Гліцин — це амінокислота, що входить до складу білків тваринного та рослинного походження, а також синтезується в організмі людини. Вживання гліцину як препарату від тривожності — не обґрунтоване наукою. Молекула гліцину погано проходить гематоенцефалічний бар’єр — мембрану між кровотоком та клітинами мозку, тому зовнішнє його вживання не має сенсу.
Це стосується усіх препаратів з різними торговими назвами, до складу яких входить гліцин, як основна діюча речовина.
Магній — важливий елемент для організму людини. Можна пропити курс препаратів магнію, та ефект заспокійливих при цьому важко відстежити. Дефіцит магнію дійсно може впливати на нервову систему, водночас з їжею магній потрапляє до організму в достатній кількості, тож хронічні дефіцити — рідкісне явище. Щоби виявити нестачу магнію потрібно звернутися до сімейного лікаря, який допоможе призначити необхідні аналізи й лікування.
Барбітурати — наступний вид відносно недорогих заспокійливих. Проте дешеві безрецептурні й популярні барбітурати, як от барбовал, містять у своєму складі небезпечну суміш — недоказові компоненти у поєднанні з фенобарбіталом, що викликає звикання та має шкідливий вплив на організм.
Ноотропи — група препаратів, які не мають доведеної ефективності. Ноотропи нібито покращують функції мозку, пам‘яті та мислення. Визначення ноотропів — розмите, це як лікарські препарати, так і вітаміни, кофеїн і нікотин. В аптеці можуть запропонувати мебікар — найпопулярніший ноотроп, який одночасно вважається і транквілізатором, винайдений в радянському союзі. Цей препарат досі продають під різними торговими назвами. В список ліків, рекомендованих ВООЗ, мебікар не входить, а FDA він заборонений.
Ще один ноотропний седативний препарат — фенібут. Йому приписують властивості покращення когнітивних функцій, зменшення тривоги тощо. Проте він поширений тільки на пострадянському просторі, не застосовується в інших країнах, не рекомендований FDA, має слабку доказову базу, а незалежні дослідження щодо фенібуту відсутні.

Келих вина для заспокоєння також не підійде, адже ефект від напоїв, що містять етиловий спирт — тимчасовий та ненадійний, окрім того, алкоголь — це депресант, який шкодить організму.
Які ліки можна отримати за рецептом
Якщо безрецептурні препарати доведеної ефективності не мають, то заспокійливі, які виписує психіатр — доказові ліки, однак і нюансів прийому у них більше. Для лікування тривожних розладів часто застосовують антидепресанти, які потрібно приймати тривалий час. За рецептом в аптеці можна отримати:
Бензодіазепіни
— поміж безрецептурних ліків це єдині сильні заспокійливі препарати, які мають під собою доказову базу, їх ще називають транквілізаторами. Ці заспокійливі ліки взаємодіють з ГАМК-рецепторами та знижують збудливість нейронів, як наслідок — спричиняють заспокійливий ефект. Один з найвідоміших в Україні бензодіазепінів, із діючою речовиною — гідазепамом, розроблений ще в радянському союзі, в інших країнах цей препарат невідомий та не використовується.
Бензодіазепіни, зокрема гідазепам, в певних випадках можуть бути обґрунтованими до використання, але не як препарати першого вибору. Призначаються зазвичай короткостроково. Окрім того, такі препарати фармацевти не мають права відпускати без рецепта. Бензодіазепіни за тривалого застосування розвивають залежність, стимулюють когнітивні порушення у літніх людей, впливають на фази сну та змінюють його якість, важко комбінуються з лікуванням соматичних станів.Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну
— клас антидепресантів, які призначають для лікування тривожних розладів. Ці ліки затримують серотонін, який відповідає за регуляцію тривоги. Вони працюють не одразу, мають накопичувальну дію та приймати їх необхідно курсом, за рецептом і під контролем лікаря.Інгібітори зворотного захоплення серотоніну-норадреналіну
— клас антидепресантів, які допомагають врегулювати ще один нейромедіатор, норадреналін, який відіграє важливу роль у підтриманні активності нервово-психічних реакцій.Трициклічні антидепресанти
— працюють за схожим принципом, проте належать до старшого класу антидепресантів.

Виходить, що доказові ліки з заспокійливим ефектом без рецепта отримати неможливо, а безрецептурні препарати, що продаються в аптеках — недієві? Тоді як впоратися із тривогою та стресом? Повернімось до того, що тривога певною мірою корисна, адже її відчуття попереджає про наближення небезпеки. Тож, перш ніж шукати заспокійливі ліки без рецепту, варто оцінити свій стан. Жодних препаратів приймати не потрібно, якщо ви:
- Відчуваєте тривогу через реальну подію, яка може статися або станеться.
- Можете оцінити наслідки загрози.
- Переживаєте лише протягом певного часу.
Впоратись зі звичайною побутовою тривогою можуть допомогти заспокійливі практики:
- йога та медитація;
- дихальні вправи;
- зустрічі з близькими;
- обійми;
- піклування про тіло: спорт, масажі, гаряча ванна.
Психотерапевт також може допомогти впоратись з тривогою за допомогою аналізу ситуації, вправ та технік, які привчають мозок контролювати власні думки й заспокоюватися.
До фахівця потрібно йти, якщо виникають абстрактні хвилювання, з якими неможливо впоратись, а в думках вигулькують найгірші сценарії. Окрім консультації психолога або психотерапевта, варто звернутися до психіатра. За потреби вам пропишуть препарати, які матимуть протитривожний вплив. Про побічні дії та результати прийому варто повідомляти лікарю, так ви зможете отримувати фахові консультації та разом стежити за покращеннями.
Використані джерела:
- What to know about sedatives
- Evidence-Based Medicine
- Valerian
- Magnesium Status and Stress: The Vicious Circle Concept RevisitedBarbiturates
- Benzodiazepines
- Everything you need to know about anxiety medications
- Generalised anxiety disorder (GAD)
- I’m So Stressed Out! Fact Sheet