Зміст
- Що таке шизофренія
- Основні симптоми шизофренії
- Як шизофренія впливає на повсякденне життя
- Діагностика й лікування шизофренії
- Як підтримати людину з шизофренією
Що таке шизофренія
Шизофренія — це психічний розлад, який впливає на мислення, сприйняття реальності, емоції та поведінку людини. За даними ВООЗ, шизофренія виникає приблизно в 1 % населення планети. Вона однаково поширена серед чоловіків і жінок, однак у чоловіків нерідко починається раніше — у підлітковому або молодому віці.
Шизофренія належить до групи психотичних розладів: людині може бути складно відрізняти власні переживання від зовнішньої реальності, або вона сприймає реальність спотворено. У багатьох людей розлад розвивається поступово, але перебіг і швидкість появи симптомів можуть відрізнятися.
Причини шизофренії досі вивчаються, але науковці виділяють кілька ключових чинників: генетична схильність, зміна балансу нейромедіаторів, зокрема дофаміну й серотоніну, вплив стресових подій, ускладнення під час вагітності або пологів, вживання психоактивних речовин у підлітковому віці. Водночас навіть в однояйцевих близнюків ризик мати шизофренію, якщо один із них її вже має, становить близько 50 %, а не 100 %, як можна було би очікувати при суто генетичному захворюванні. Систематичний огляд The Lancet Psychiatry встановив, що інтенсивне або регулярне вживання канабісу, особливо в підлітковому віці, пов’язане з підвищеним ризиком розвитку психотичного стану, зокрема в людей із вразливістю: генетична схильність підвищує ризик розвитку психотичних розладів в 3–5 разів.
Дослідження японських і американських учених у 2021 році виявило можливий біомаркер шизофренії — білок CRMP2, який регулює зв’язки між нейронами, може спричиняти зміни нейронних зв’язків і впливати на розвиток розладу. Проте дослідження біомаркерів тривають, але наразі клінічно шизофренію діагностують за симптомами, їхньою тривалістю, впливом на функціонування і виключенням інших причин, відповідно до критеріїв МКХ-10 або DSM-5. У 2025 році науковці дослідили: шизофренія може бути пов’язана зі змінами організації ДНК всередині клітин та з порушенням взаємодії клітин головного мозку.
Шизофренія на ранніх стадіях часто залишається непоміченою, саме тому раннє звернення по допомогу має визначальне значення.
Основні симптоми шизофренії
Для встановлення діагнозу «шизофренія» лікарі-психіатри користуються чіткими критеріями. Згідно з DSM-5, в людини має бути щонайменше два з п’яти симптомів, а їхня загальна тривалість має становити щонайменше 6 місяців. Водночас обов’язково присутній хоча б один із трьох ключових симптомів шизофренії:
- маячні ідеї — віра в те, що не відповідає реальності;
- галюцинації — людина може чути, бачити, відчувати запахи, дотики або інші відчуття, які інші люди не відчувають або не сприймають у той же момент часу;
- дезорганізоване мовлення — мова стає незв’язною і важкою для розуміння.
Інші два симптоми — надмірно хаотична поведінка та негативні симптоми (зниження проявів емоцій або втрата вольової активності) — не є обов’язковою умовою для встановлення діагнозу. У кожної людини шизофренія може проявлятися по-різному: хтось стикається із галюцинаціями, в інших на перший план виходить апатія чи когнітивні труднощі. Також симптоми можуть змінюватися залежно від фази розладу.
Перед діагнозом лікар переконується, що симптоми не спричинені вживанням речовин або іншим медичним станом. Простіше кажучи: якщо є галюцинації, але людина відчувала їх лише тиждень під час сильного стресу — це не шизофренія. Діагноз вимагає певного набору симптомів, їхньої тривалості та впливу на реальне функціонування.
Загалом усі симптоми шизофренії поділяються на три основні групи.
- Позитивні симптоми. Це додаткові переживання або прояви, які з’являються під час психічного розладу. Галюцинації, найчастіше слухові (коли людина чує голоси, яких не чують інші), маячні ідеї — стійкі переконання, що не відповідають реальності (впевненість у переслідуванні, особливій місії, всемогутності). Також у людини з шизофренією може бути дезорганізоване мислення: її думки можуть плутатися, мовлення ставати незв’язним або важким для розуміння.
- Негативні симптоми. Йдеться про те, що «зникає» з психіки людини: емоції стають приглушеними, втрачається інтерес до звичних речей, з’являється апатія, ускладнюється спілкування з людьми.
- Когнітивні симптоми. У людини з шизофренією можуть бути труднощі з пам’яттю та увагою: складно планувати, вирішувати, концентруватися.
Щодо того, як розвивається шизофренія, фахівці виділяють кілька фаз:
- продромальна фаза — перші, ще не чіткі ознаки шизофренії: соціальна замкненість, зміни в поведінці, труднощі з концентрацією, підозрілість; цей етап може тривати місяці й навіть роки;
- активна фаза — клінічні прояви шизофренії стають вираженими: галюцинації, маячення, дезорганізована мова чи поведінка;
- резидуальна фаза — гострі симптоми відступають, але людина може відчувати апатію, труднощі в соціальній взаємодії.
Продромальна фаза шизофренії — найперша — виглядає як втома, соціальна замкненість, зниження успішності або незвична для цієї людини поведінка. Відсутність галюцинацій не виключає шизофренію, якщо є інші характерні симптоми.
Ознаки шизофренії у чоловіків нерідко проявляються у молодому віці і часто охоплюють втрату мотивації, менший інтерес до спілкування та повсякденних справ, соціальну замкненість. Перші ознаки шизофренії у чоловіків можуть виглядати як депресія, уникнення спілкування або різка зміна інтересів, що ускладнює своєчасну діагностику.
Шизофренія у жінок часто проявляється в ізоляції від суспільства, байдужості до рідних, емоційній холодності тощо. Жінки схильні до демонстративної поведінки, тому прояви шизофренії можуть бути такими:
- гучні емоційні спалахи, плач, крики без очевидної причини;
- награність у поведінці та мові;
- перебільшена реакція на звичайні ситуації;
- намагання справити враження або викликати співчуття;
- різкі перепади настрою.
Шизофренія у дітей трапляється рідко: частіше перші прояви виникають у пізньому підлітковому віці або в молодому дорослому віці. Розлад найчастіше виникає у віці 14–16 років. Дитяча шизофренія може проявлятися у порушенні мовлення, регресі розвитку, незвичних страхах і соціальній ізоляції. Перераховані симптоми не є стовідсотковим підтвердженням шизофренії, і для встановлення діагнозу варто звернутися до дитячого психіатра.
Як шизофренія впливає на повсякденне життя
Люди з шизофренією зіштовхуються з труднощами, які часто залишаються непомітними для оточення. Розлад впливає на повсякденне життя, можливість бути соціально активним, вчитися і працювати, будувати стосунки. Однак людина з шизофренією не лінива: її відчуття і поведінка пов’язані з особливостями функціонування мозку. Дослідження з використанням магнітно-резонансної томографії показали, що при шизофренії деякі ділянки мозку працюють менш узгоджено між собою. Зокрема, гірше взаємодіють частини, які відповідають за мислення, планування та ухвалення рішень, і ті, що пов’язані з емоціями.
У комунікації з іншими людьми в людей з шизофренією часто з’являється соціальна замкненість, труднощі з вираженням емоцій. Крім того, симптоми маячення можуть ускладнювати взаємини з близькими, друзями й колегами. У важких епізодах розладу людині може бути важко стежити за харчуванням, гігієною та режимом сну.
Те, як проявляється шизофренія у повсякденності, залежить від форми, індивідуальних особливостей та наявності розуміння і підтримки оточення. Люди з шизофренією за правильно підібраного лікування та підтримки оточення часто ведуть повноцінне самостійне й насичене подіями життям.
Попри це їхнє життя ускладнює упереджений образ розладу, створений, зокрема, масовою культурою. Часто людей із шизофренією зображають як «божевільних», агресивних, небезпечних і здатних вчиняти злочини. За даними дослідження, опублікованого в Schizophrenia Bulletin, люди з шизофренією частіше самі стають жертвами насильства, ніж нападниками.
Джон Неш — лауреат Нобелівської премії з економіки, математик і автор теорії ігор — мав досвід психотичних симптомів і шизофренії. Він викладав, досліджував і отримав найпрестижнішу наукову нагороду у світі. Його історія — підтвердження того, що діагноз зовсім не визначає людину.
Олексій Скрипаченко — музикант, блогер, консультант ВООЗ та амбасадор психічного здоров’я MH4U — живе з параноїдною формою шизофренії й відкрито ділиться власним досвідом, щоб боротися зі стигмою. Перші прояви захворювання у нього з’явилися у молодому віці. Через відсутність розуміння свого стану та страх перед психіатричною допомогою, Олексій двічі пережив серйозні загострення. Тому нині він наголошує на важливості своєчасного звернення по допомогу, регулярного лікування та психологічної підтримки. Усвідомлення того, що люди з психічними розладами переживають схожі труднощі та виклики, стало дуже цінним для Олексія, адже впродовж свого досвіду життя з розладом він часто стикався зі стигмою та самостигмою. Йому допомагає самоспостереження, аналіз власного стану, підтримка фахівців і спілкування з людьми, які мають схожий досвід.
«Я дуже люблю людей і хочу, щоб вони не мучились, а прийняли свій розлад. Я хочу, щоб люди менше стигматизували одне одного. Той, хто готовий і вміє слухати, той почує мене. Шизофренію досі сприймають як вирок. В уяві багатьох постає образ якогось маніяка або ж людини, яка бігає по вулиці, кричить на всіх чи співає і матюкається. Тому мені хочеться пояснити, що це стереотипи. Так, загострення розладів бувають, але лікування і підтримка дозволяє жити з ними. З шизофренією живе багато людей, просто не всі можуть про це розповідати», — ділився Олексій.
Чоловік продовжує публічно говорити про свій досвід життя з шизофренією, розповідаючи іншим про те, що відкрите обговорення стереотипів і стигми може стати першим кроком до їхнього подолання: «Я хочу, щоб люди не боялися звертатися по допомогу і приймали свої стани. Хочу показати, що успіх можливий, навіть якщо ти маєш діагноз, який лякає інших».
Діагностика й лікування шизофренії
Діагноз «шизофренія» встановлює лише лікар-психіатр на підставі клінічної бесіди, спостереження та відповідних критеріїв, зазвичай користуючись довідниками MKX-10 або DSM-5. Специфічного клінічного аналізу, який підтверджує шизофренію, немає. Але лікар може призначати обстеження, щоб виключити інші медичні причини симптомів або безпечно підібрати лікування.
Основною підтримкою людей з шизофренією стає медикаментозне лікування. Антипсихотичні препарати допомагають зменшити або усунути галюцинації та маячні ідеї. Однак для підбору і корегування дози препарату важливо звертатися до лікаря.
Крім того, людям із шизофренією важливо отримувати психосоціальну підтримку.
- Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) допомагає впоратися з проявами розладу.
- Психоосвіта допомагає краще розуміти себе, налагоджувати контакт із близькими та вчасно розпізнавати прояви розладу.
- Тренінги соціальних навичок і підтримана зайнятість допомагають бути соціально активним, підтримувати стосунки та відчувати реалізацію.
Ще один поширений міф про людей з шизофренією: буцімто вони не можуть жити поза межами лікарні. Насправді госпіталізація потрібна не завжди. Вона може бути необхідною під час гострого епізоду, коли людина не може подбати про базові потреби або є ризик для її безпеки чи безпеки інших.
Під час лікування важливо регулярно оцінювати не лише симптоми, а й фізичне здоров’я та можливі побічні ефекти препаратів. Самостійне припинення прийому препаратів є однією з найпоширеніших причин загострень стану та нестабільної динаміки. Саме тому важливо бути на зв’язку зі своїм психіатром, дотримуватися призначеного лікування та не припиняти його самовільно.
Як підтримати людину з шизофренією
Для людей із шизофренією дуже важить підтримка оточення: вона допомагає їм швидше відновлюватися, надає сил і віри у можливість впоратися з розладом.
Якщо ваша близька людина має шизофренію, ось що може їй допомогти:
- Дізнайтеся більше про розлад. Розуміння, що таке шизофренія та як вона проявляється, допомагає не сприймати поведінку людину як навмисну або як «дивацтво».
- Зберігайте спокійне безпечне середовище. Люди з шизофренією зазвичай чутливі до стресу й можуть важко переносити додаткові подразники (звуки, кольори, запахи, зміни розкладу та планів). Передбачуваний розпорядок дня знижує ризик загострень.
- Не сперечайтеся. Не намагайтеся переконати людину в тому, що її страхи не реальні, адже це може посилити тривогу. Краще реагувати спокійно й тепло, не сперечатися й не висміювати переживання. Не підтверджуйте маячні переконання, але визнайте емоцію: «Я бачу, що тобі страшно. Я поруч. Подумаймо, що допоможе тобі почуватися безпечніше».
- Заохочуйте до лікування, але не тисніть. Нагадуйте про приймання ліків і візити до лікаря, пропонуйте допомогу з організацією або ж запропонуйте побути за дверима на прийомі у лікаря. Це допоможе людині відчути, що її приймають, розуміють і підтримують. Примус і конфлікти лише погіршують ситуацію та не сприяють лікуванню.
- Стежте за власним станом. Турбота про людину з психотичним розладом може бути виснажливою. Підтримка психолога або груп для рідних допомагає запобігати емоційному вигоранню.
Шизофренія — не вирок. Завдяки сучасним методам лікування, психосоціальній підтримці й розумінню оточення люди з цим діагнозом можуть жити повноцінним життям, будувати кар’єру й родину, розвиватися в будь-якій галузі. Найбільше на життя людей з шизофренією впливає запізніла діагностика й початок лікування, а також стигма у суспільстві. За даними ВООЗ, в середньому між першими симптомами й першим зверненням по допомогу у людини з шизофренією проходить до 3 років. Чим раніше людина почне лікування, тим суттєвішим і довгостроковішим буде її відновлення — це підтверджують численні клінічні програми виявлення розладу на ранній стадії в Європі та США. Майже 60 % людей із шизофренією за умови лікування та підтримки досягають значного або повного відновлення функціонування.
Якщо ви або ваша близька людина відчуває подібні симптоми — звертайтеся до фахівця психічного здоров’я. Раннє звернення підвищує шанси на стабілізацію стану, зменшення ризику загострень і кращу якість життя.
Використані джерела
- World Health Organization. Schizophrenia: Key facts
- Owen, M. J., Sawa, A., & Mortensen, P. B. (2016). Schizophrenia. The Lancet, 388(10039), 86–97.
- Insel, T. R. (2010). Rethinking schizophrenia. Nature
- Fazel, S., Gulati, G., Linsell, L., Geddes, J. R., & Grann, M. Schizophrenia and violence: Systematic review and meta-analysis
- Clinical evidence that a dysregulated master neural network modulator may aid in diagnosing schizophrenia
- The microbiota-gut-brain axis.
- Gut microbiome in schizophrenia: Altered functional pathways.
- Meta-analysis of the association between the level of cannabis use and risk of psychosis. Schizophrenia Bulletin
- Harding, C. M., Brooks, G. W., Ashikaga, T., Strauss, J. S., & Breier, A. The Vermont longitudinal study of persons with severe mental illness.
- Eranti, S. V., MacCabe, J. H., Bundy, H., & Murray, R. M. Gender difference in age at onset of schizophrenia: A meta-analysis.
- Stafford, M. R., et al. Early interventions to prevent psychosis: Systematic review and meta-analysis. BMJ, 346, f185.
- МКХ-10. Міжнародна статистична класифікація хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я. Клас V: Психічні та поведінкові розлади (F20 — Шизофренія).
