Хочу допомогти близьким
16 Березня 2026
Групи «рівний — рівному»: як працює підтримка людей зі схожим досвідом
самодопомогавійна і психікасоціальна адаптація
Зміст
- Що таке підхід «рівний — рівному»
- Ключові принципи роботи груп взаємодопомоги та взаємопідтримки
- Роль ведучих та запрошених експертів у групах підтримки «рівний — рівному»
- Різниця між групами «рівний — рівному» та психотерапевтичними групами
- Кому підходять групи «рівний — рівному»
Що таке підхід «рівний — рівному»
У стресовій ситуації в людини підвищується потреба в прийнятті. Якщо цю потребу неможливо задовольнити, ми можемо почуватися ізольованими і самотніми. Іноді спілкування з близькими сам на сам не вистачає, тоді варто доєднатися до групи людей зі схожим досвідом.
До прикладу, людина, що живе із психічним розладом, потребує не лише лікування та психотерапії. Іноді важливо поспілкуватися із людьми, що мають схожий життєвий шлях, підтримати та отримати підтримку. Для цього існують групи взаємопідтримки та взаємодопомоги за принципом «рівний — рівному». В англійській мові їх називають peer-to-peer groups, а підхід — peer support або peer-to-peer support.
«Рівний — рівному» — це метод соціальної підтримки, навчання, коли люди зі схожими досвідами об’єднуються та взаємодіють між собою. Часто вони найкраще розуміють одне одного.
В цьому підході немає місця ієрархії, повчанням та бар’єрам, адже він базується на довірі й рівності. Метод «рівний — рівному» — це можливість створити безпечне середовище, де кожен та кожна можуть говорити відкрито про свої переживання.
Найвідоміші групи самодопомоги, що працюють за цим підходом, — «Анонімні алкоголіки» (АА) та «Анонімні наркомани» (АН). Рух самодопомоги для людей із залежностями розпочався в США в першій половині 20-го століття. Нині такий формат подолання залежностей є одним із найпопулярніших методів у 160 країнах світу, а люди, що до нього звертаються, мають позитивний досвід одужання.
Окрім того, завдяки підходу «рівний — рівному» можуть об’єднуватися фахівці певної професії. Зокрема такий метод допомагає працівникам соціальної сфери, лікарям, вчителям та всім, хто багато працює з людьми й може зазнавати стресу та вигорання. Об’єднуються в групи самодопомоги також партнерки й партнери військових, родичі зниклих безвісти, батьки, чиї діти мають інтелектуальні порушення або різні хронічні хвороби, що значно впливають на життя, а також родини, які втратили дитину. Підхід «рівний — рівному» часто допомагає знайти свою спільноту в середовищі, де немає місця засудженню й повчанням.
У деяких країнах діяльність груп взаємодопомоги фінансується державою або страховими компаніями, адже такий формат має доведену ефективність у роботі з психічними розладами та іншими станами. Групи «Анонімних алкоголіків» та «Анонімних наркоманів» в усьому світі існують коштом учасників.
В Україні бюджетне фінансування отримують лікарі — для цих фахівців формат груп визначено наказом МОЗ. Інші ж групи за форматом «рівний — рівному» переважно створюються благодійними організаціями та фінансуються коштом міжнародних донорів. Для військових та ветеранів, які хочуть підтримувати побратимів і посестер у цивільному житті, створена сертифікаційна програма «рівний — рівному».
Проєкт «Психічне здоров’я для України» в межах програми амбасадорів має близько 10 груп підтримки за принципом «рівний — рівному», до деяких із них можна приєднатися.
Ключові принципи роботи груп взаємодопомоги
Люди можуть об’єднуватись у групи взаємопідтримки та взаємодопомоги добровільно. До них можуть входити від 5 до 20 учасників, які хочуть краще давати раду власним викликам, водночас допомагаючи іншим. Учасники спільнот «рівний — рівному» — не фахівці у розв’язанні проблем, що їх турбують, а люди, об’єднані спільним досвідом. Групи самодопомоги можуть сприяти тому, що людина вчиться сприймати себе, впливати на свій стан та на речі довкола, які можна змінити.
Основні засади груп «рівний — рівному»:
- Люди беруть участь добровільно й мають однакові права.
- Кожен учасник має на меті передусім допомогти собі, і лише потім іншим.
- Напрям діяльності, тематику та методи роботи розробляють самі учасники.
- Група «рівний — рівному» передбачає активну та безперервну співпрацю людей протягом тривалого періоду.
- Спільнота діє без залучення професіоналів: зазвичай зустрічі не модеруються фахівцями допоміжних професій, однак їх можуть запрошувати в ролі експертів.
- Зустрічі регулярні, відбуваються у визначений час.
- Групи самодопомоги функціонують на засадах анонімності й нерозголошення особистої інформації та внутрішніх процесів третім особам.
- Кожен учасник проявляє ініціативу та несе відповідальність за себе і за те, що відбувається у спільноті.
Попри те, що групи створюються для того, щоби всі учасники та учасниці мали змогу висловитися, завжди існує право на мовчання. Жодна людина не зобов’язана говорити та ділитися своїми переживаннями, якщо вона цього не хоче. Іноді участь у таких спільнотах — це шанс просто послухати розповіді інших.
Люди, що беруть участь у групі підтримки, зазвичай бачаться офлайн, але часто такі зустрічі можуть організовувати й онлайн. Окрім того, ведучі групи (фасилітатори) можуть створювати чати або закриті сторінки у соціальних мережах лише для членів спільноти, де можна спілкуватися, шукати поради, ділитися думками та отримувати підтримку в будь-який час.
Роль ведучих та запрошених експертів у групах «рівний — рівному»
Фасилітатором групи самодопомоги може стати будь-хто, хто хоче ділитися власним досвідом, об’єднувати людей та допомагати їм витримувати складні періоди, знаходити підтримку й нові соціальні зв’язки. Для цього не потрібна спеціальна освіта, однак важливо дотримуватися основних принципів методу «рівний — рівному».
Важливо, щоби ведучий групи мав такий самий досвід, як і учасники. До прикладу, якщо це спільнота дружин військових, то й ведучою має бути дружина військового. Фасилітатор бере на себе відповідальність за організацію групи:
- Ініціює її створення.
- Запрошує потенційних учасників.
- Створює атмосферу довіри та відкритості, забезпечує відчуття безпеки.
- Підтримує ініціативність учасників.
- Не нав’язує свою допомогу.
- Відповідає за життєздатність і здорове функціонування групи.
Ведучий або ведуча відіграє ключову роль упродовж усього періоду існування спільноти, тож ця людина має опанувати основні засади створення та фасилітування груп. До того ж у пригоді стануть навички надання першої психологічної допомоги, адже люди, що обговорюють складні й подекуди травматичні досвіди, можуть почуватися вразливими.
Оскільки у процесі спілкування у групах «рівний — рівному» людина може зіткнутися з труднощами, іноді обговорення має ризик перетворитися на скидання травми (trauma dumping — англ.). Це процес, коли хтось з учасників без попередження і згоди ділиться своїми важкими почуттями. Ведучий має вчасно помічати й зупиняти цей процес без травматизації. Якщо хтось після зустрічей почувається гірше або переживає ретравматизацію, це ознака того, що формат груп підтримки не підходить людині на цьому етапі.
Роль ведучої або ведучого — не вчити й не наставляти, а допомагати учасникам розкрити власний досвід. Людина, що фасилітує групи рівних, має вміти вести дискусії та тримати фокус уваги спільноти.
Фасилітатори груп підтримки мають навчитися використовувати різні техніки, що допомагають учасникам налаштуватися на роботу або ж заземлитися та заспокоїти думки. Варто навчитися давати конструктивний зворотний зв’язок і стежити, щоби цього принципу дотримувалися всі. Ведення груп не вимагає освіти психолога, однак ведучим стане в пригоді можливість брати участь в інтервізії — виносити свої міркування на обговорення всередині спільноти фасилітаторів, або супервізії — консультуватися з фахівцем із психічного здоров’я.
Ведучим груп важливо дбати про власний психічний стан і добробут. Робота з досвідом інших людей може бути емоційно складною і часом резонувати із власним досвідом. Тому збереження ресурсності допомагає зберігати стабільність, уважність до учасників і безпечний простір для взаємної підтримки. Надати опору ведучим може особиста психотерапія або консультації з психологом.
Іноді ведучий, за згодою учасників, запрошує на одну із зустрічей зовнішнього експерта. У такому разі фасилітатор заздалегідь розповідає експерту про контекст і цілі групи, попередні теми обговорення та проблеми, з якими стикаються учасники. Перш ніж запросити сторонню людину, фасилітатор збирає очікування від учасників і зрештою враховує побажання.
Важливо, щоби експерт або експертка, яких запрошують поділитися знаннями під час проведення групи взаємопідтримки, також дотримувалися принципів щирості, відкритості та безпечного середовища.
Різниця між групами «рівний — рівному» та психотерапевтичними групами
На відміну від групи взаємопідтримки, психотерапевтична група — це спільнота людей, у якій взаємодію організовує фахівець із психічного здоров’я. Мета такого формату — глибинні зміни для кожного з учасників, адаптація до середовища, формування нових уявлень про себе, оточення, ситуацію, місце в суспільстві. Психотерапевтична група дає можливість покращувати навички саморегуляції та спілкування й отримати психосоціальну підтримку.
Фахівець, що організовує групу, має бути підготовлений, від його досвіду та рівня компетентності залежить ефективність взаємодії людей. У часники можуть працювати над спільною проблемою чи питанням. До прикладу, їх може об’єднувати бажання покращити стосунки, попрацювати над самооцінкою, подолати тривожність. При цьому досвід учасників може бути різним.
Психотерапевтичні групи можуть бути доповненням до індивідуальної або сімейної психотерапії. Сетинг (правила та умови) психотерапевтичної групи встановлюється фахівцем, він же стежить за дотриманням часових рамок, присутністю та активністю учасників, зворотним зв’язком.
Кому підходять групи «рівний — рівному»
Якщо людина має складний життєвий досвід, вона може шукати підтримки та допомоги тих, хто перебуває в схожій ситуації. Згідно з результатами досліджень, взаємодія за принципом «рівний — рівному» позитивно впливає на соціальну інклюзію, розширення можливостей та формування надії серед людей із психічними розладами.
Також групи «рівний — рівному» працюють для людей, які:
- Пережили втрату.
- Мають досвід залежностей.
- Є ветеранами, учасниками бойових дій або їхніми родичами.
- Живуть із хронічними захворюваннями.
- Мають психічні розлади.
- Працюють в одній галузі й стикаються зі спільними професійними викликами.
- Відчувають, що найближче оточення не завжди розуміє їхні проблеми й переживання.
Формат «рівний — рівному» може підійти людині, яка хоче поділитися своїм болем і складнощами та бути почутою в оточенні тих, хто переживає подібне. При цьому один з основних принципів такого формату — насамперед думати про те, як отримати підтримку, а не надати її. Окрім того, досвід участі у групах взаємодопомоги може бути корисним для людей, які потребують адаптації на новому місці, — тих, хто переїхав через війну всередині країни або емігрував за кордон.
Люди, які беруть участь у групах «рівний — рівному», часто діляться побутовими порадами, що забороняється психологам та психотерапевтам. До прикладу, можна дізнатися про досвід інших учасників щодо оформлення певних документів, пошуку перевіреного фахівця, пояснення свого стану роботодавцю.
У деяких випадках груп підтримки може бути недостатньо, а людині варто якомога швидше звернутися до фахівця з психічного здоров’я. Якщо ви маєте ознаки депресивного розладу, гострі симптоми посттравматичного стресового розладу (ПТСР) — передусім зверніться до психіатра та психотерапевта.
Якщо у вас з’являються думки про самогубство, зверніться за номером телефону довіри. В Україні майже цілодобово (окрім ранкової перерви з 5:00 до 9:00) працює гаряча лінія Національної психологічної асоціації за номером 0 800 100 102. Також ви можете звернутися в одну з організацій за посиланням.
Пам’ятайте, що ви можете просити про допомогу і не мусите бути наодинці з цими думками.
Підхід «рівний — рівному» допомагає створити безпечний простір, де свій біль не треба пояснювати. Такі групи можуть стати острівцем безпеки, надати відчуття приналежності до спільноти та допомогти відчути, що ви не самі.
Використані джерела
- Is a support group right for me?
- Групи самодопомоги: теорія і практика посібник для менеджерів організаторів і фасилітаторів ГСД
- Основи реабілітаційної психології: подолання наслідків кризи. Навчальний посібник. Розділ 5: Метод «рівний — рівному» у взаємодії учасників груп підтримки та груп взаємодопомоги. Л. Гриценюк.
- Effectiveness of peer support for people with severe mental health conditions in high-, middle- and low-income countries: multicentre randomised controlled trial
- When Oversharing Turns into Trauma Dumping, and How to Stop
