24 Листопада 2025

Що таке межовий розлад особистості та як з ним жити

{{ slide + 1 }} / {{ sCount }}

Зміст

Що таке межовий розлад особистості (МРО)
Прояви межового розладу особистості
Звідки береться межовий розлад особистості
Діагностика й терапія (лікування) МРО
Як підтримати людину з межовим розладом

Що таке межовий розлад особистості (МРО)

Перепади настрою, складнощі з регулюванням емоцій, імпульсивна й іноді небезпечна поведінка, страх самотності — усе це може бути не просто особливостями характеру, а свідчити про психічний розлад. Межовий розлад особистості — це стан, що впливає на те, як людина сприймає себе й інших. Людям з МРО важко в повсякденному житті, адже вони не завжди можуть впоратись із емоціями, а їхня самооцінка постійно змінюється. Ця нестабільність часто впливає на особисте життя та роботу, заважає довгостроковому плануванню і може не давати відчувати радість.

Межовий розлад особистості має й іншу назву — емоційно нестабільний розлад особистості.

Людина, що має МРО, часто проживає інтенсивні протилежні емоції. Її емоційні стани та ставлення до людей швидко змінюються, вона може відчувати то піднесення, то відчай. У стосунках такі люди спочатку закохуються і романтизують партнера чи партнерку, а згодом можуть знецінювати й шукати негативні риси. Їхнє ставлення до близьких може раптово змінюватись від ідеалізації до неприязні. Як наслідок — стосунки можуть руйнуватися.

Такі межові стани психіки можуть свідчити як про МРО, так і інші розлади, тож визначити першопричину буває складно й краще звернутись за діагностикою до психіатра.

Прояви межового розладу особистості

У деяких джерелах прояви МРО розмежовуються залежно від типу розладу. Однак довідник діагностичних критеріїв DSM-5 описує загальні симптоми межового розладу особистості (у людини з МРО — 5 і більше):

Відчайдушні спроби уникнути ситуації, у якій людину можуть покинути. У такому разі неважливо, чи загроза реальна, чи уявна.
Нестабільні й бурхливі взаємини, у яких чергуються крайнощі ідеалізації та знецінення.
Порушення ідентичності. Людина має помітну та тривалу нестабільність власного образу та самосприйняття.
Імпульсивність принаймні у двох сферах, де можливе самоушкодження. Це можуть бути фінансові витрати, секс, зловживання алкоголем чи наркотичними речовинами, необачне керування авто, переїдання.
Повторювана суїцидальна поведінка, спроби й погрози суїциду або самоушкоджувальна поведінка.
Часті зміни настрою, дратівливість чи тривога, що тривають декілька годин, зрідка — понад кілька днів.
Хронічне відчуття спустошеності.
Невідповідний до ситуації інтенсивний гнів або труднощі з контролем гніву: вибуховість, постійна злість, повторювані бійки.
Тимчасові параноїдні ідеї, пов’язані зі стресом, або важкі дисоціативні симптоми (деперсоналізація, дереалізація тощо).

Багато людей, що мають межовий розлад особистості, можуть зловживати алкоголем і наркотичними речовинами. Крім того, люди з МРО можуть мати водночас і генералізований тривожний розлад, біполярний розлад (БАР), депресію, розлади харчової поведінки.

Для людей, що мають межовий та інші розлади особистості причиною звернення зазвичай є саме стрес, спричинений наслідками їхньої поведінки та проблеми у побудові та підтриманні стосунків, а не дискомфорт від власних думок і почуттів. Таким чином фахівці найперше допомагають людям з МРО побачити, які прояви є коренем проблеми.

Прояви межового розладу особистості (МРО)

Симптоми межового розладу особистості можуть проявлятися різною мірою, а людина з МРО може шкодити собі й іншим. Страх покинутості може змушувати людину першою виходити зі стосунків, ображати партнерів чи друзів. Людині складно будувати значущі взаємини, тому вона може використовувати стратегію «піти першою/им, поки мене не кинули».

Партнерам, родичам і близьким друзям людини, в якої простежується межова структура особистості, також може бути нелегко. Адже постійні гойдалки й нереалістичні вимоги, що чергуються з самоприниженням, можуть завдавати клопоту близьким.

Але найнебезпечнішими можуть бути ризикована поведінка, надмірний гнів та агресія. Ці прояви межового розладу можуть призводити до домашнього насильства, бійок, проблем із законом.

Ще одна вагома небезпека межового розладу — самопошкодження та суїцидальна поведінка. За статистикою, самогубство вчиняють 3–9 % людей, що мають межовий розлад особистості.

Звідки береться межовий розлад особистості

Межовий розлад особистості часто проявляється в юному віці. І саме в молодих людей його прояви найсильніші. З віком перепади настрою, гнів та імпульсивність можуть бути менш помітними, однак складнощі зі сприйняттям себе, страх покинутості та проблеми у стосунках продовжуються.

Біологічні, психологічні й соціальні фактори, що можуть впливати на розвиток МРО:

Сімейний анамнез. Люди, у яких близький родич (батьки, брати/ сестри) має межовий розлад, можуть мати підвищений ризик прояву МРО. Окремі дослідження доводять, що спадковість у випадку МРО може становити від 37 до 69%.
Структура й функція мозку. Дослідження показують, що у людей з межовим розладом особистості простежуються структурні й функціональні зміни в мозку, особливо в тих ділянках, що контролюють імпульси й регулюють емоції. Однак незрозуміло, чи ці зміни в мозку є факторами ризику, чи навпаки — наслідком розладу. Також у людей з МРО може бути порушене передавання або синтез нейромедіаторів, що відповідають за нервове збудження та відчуття радості.
Соціальні фактори. Багато людей з межовим розладом пережили травматичні події в дитинстві, мали нестабільні, руйнівні стосунки або часті міжособистісні конфлікти протягом життя. Тривала травматизація, особливо та, що відбувається в ранньому дитинстві, як правило, призводить до проблем з емоціями у дорослому віці. Люди, що зазнали травматичних подій, переживали нехтування, емоційне, фізичне або сексуальне насильство, зростали в несприятливій атмосфері, з часом можуть шукати способи самозаспокоєння та врегулювання емоцій. Це можуть бути взаємини, у яких людина відтворюватиме стару травму й проживатиме ці події знову та знову; самопошкодження, розлади харчової поведінки, зловживання психоактивними речовинами. Люди, що мають повторюваний травматичний досвід, можуть мати спроби самогубства або вдаватись до хронічної саморуйнівної поведінки.

Як з'являється межовий розлад особистості

Хоча ці фактори можуть збільшити ризик розвитку МРО, їхня наявність не означає, що в людини точно розвинеться цей розлад. І навпаки, люди без цих факторів ризику також можуть мати межовий розлад. Однак, якщо у вас є родичі з межовим розладом, або ж ви пережили травматичний досвід, будьте уважними до себе. Звертайтесь до фахівця з психічного здоров’я, якщо вам складно будувати взаємини з іншими людьми, а емоції виснажують.

Діагностика й терапія (лікування) МРО

Межовий розлад особистості може діагностувати психіатр. Але варто пам’ятати, що межовий розлад може бути важко відрізнити від біполярного розладу (БАР) і розладу дефіциту уваги й гіперактивності (РДУГ). Тому особливу увагу фахівець звертатиме на спадковість, травматичний досвід у дитинстві та зловживання психоактивними речовинами. Окрім того, наявність у людини одного розладу особистості, до прикладу МРО, не виключає й інші розлади.

Гарна новина в тому, що для людей, які мають межовий розлад особистості, лікування існує. МРО вдало коригується за допомогою доказових методів психотерапії, а в разі потреби — й антидепресантів, призначених психіатром. Згідно з шестирічним дослідженням, психотерапія допомагає покращити якість життя і ввійти в ремісію, тобто мінімізувати прояви розладу. На кінець цього дослідження 73,5 % людей з МРО були в стані ремісії.

Методи психотерапії, що допомагають людині з МРО:

Діалектично-поведінкова терапія. Цей тип терапії допомагає навчитись керувати емоціями, приймати події та управляти стресом, покращувати міжособистісні взаємини. Основна мета діалектично-поведінкової терапії — допомогти людині приймати себе. Ця терапія вчить справлятись із негативними почуттями й підвищує мотивацію до змін.
Терапія, базована на менталізації. Цей метод допомагає розвинути здатність розуміти власні емоції, наміри, думки та психічні стани інших людей, щоб уникати імпульсивних і деструктивних реакцій.
Схема-терапія. Це один з підвидів КПТ (когнітивно-поведінкової терапії), що має на меті змінити глибинні патерни (або схеми), що з’явились у відповідь на травматичні події.
Трансфер-фокусована психотерапія, у якій психотерапевт аналізує емоції, які клієнт переносить на нього, щоб допомогти усвідомити й розв’язати конфлікти, які виникають у взаєминах з іншими людьми.

Якщо в людини спостерігаються ознаки, що заважають щоденному функціонуванню та впливають на якість життя, психіатр може призначити відповідні препарати для стабілізації стану.

Важлива також сімейна терапія, якщо в людини є партнер чи партнерка, з якими варто налагоджувати стосунки. Окрім того, можуть допомогти групи підтримки, а після основного курсу психотерапії — підтримувальні сеанси, які фахівець призначає рідше, ніж основні.

Як підтримати людину з межовим розладом

Люди з межовим розладом потребують емоційної стабільності й підтримки. Для них важлива передбачуваність, адже через травму покинутості вони постійно відчувають небезпеку у стосунках. Окрім того, якщо ваша близька людина має МРО, їй необхідно визнання і прийняття. Спробуйте ставитись без осуду й з розумінням до емоцій і поведінки людини. Нестабільність настрою, гнів, дратівливість, необхідність постійно чути слова підтримки можуть виснажувати близьких. Тож турбуйтеся про себе, вчасно звертайтеся по допомогу до психолога чи психотерапевта, щоб зрозуміти: реакції вашої близької людини не пов’язані з вами, а є наслідками її розладу.

Підтримка для людини з МРО:

Якщо ви підозрюєте, що у близької людини межовий розлад, не займайтесь діагностикою і лікуванням самостійно. Не тиснучи, порадьте звернутись до фахівця з психічного здоров’я.
Дізнайтесь більше про розлад, щоб розуміти, що відчуває ваша близька людина, однак не акцентуйте на цій темі в усіх розмовах. Ці знання потрібні для того, щоб покращити спілкування.
Людина з МРО може боятись, що ви покинете її. Проявляйте стабільність і надійність, створюйте безпечне середовище. Заохочуйте її спроби зрозуміти свій стан і почати лікування. Запевняйте й підтверджуйте діями, що будете поруч і в цей період, і надалі.
Якщо межовий розлад особистості партнера чи партнерки впливає на ваші стосунки, заохочуйте розпочати сімейну психотерапію. Це може бути один з методів роботи з МРО у взаєминах, який покращить не лише ваші стосунки, а й загальний стан людини та її взаємини з іншими.
Не називайте близьку людину «психованою», не вживайте термін «межова особистість» та послуговуйтесь коректною лексикою. Психічний розлад — це лише частина життя, яка не визначає людину повністю.
Допоможіть підтримувати дисципліну та структурованість у прийманні ліків, психотерапії та способі життя.
Серйозно ставтесь до заяв про суїцид. Якщо ваша близька людина думає про суїцид, зверніться на гарячу лінію. В Україні майже цілодобово (окрім ранкової перерви з 5:00 до 9:00) працює гаряча лінія Національної психологічної асоціації за номером 0 800 100 102. Також ви можете звернутися по допомогу в одну з організацій.
Людині з МРО вкрай важлива підтримка від близьких і партнерів. Однак, якщо ви відчуваєте що зараз не маєте сил, попіклуйтеся про своє психічне здоров’я. Звертайтесь до психолога та психотерапевта щоб отримати підтримку для себе, навчитись відрізняти поведінку, спричинену розладом людини, від реальної ситуації та розпізнавати свої почуття й емоції.

Межовий розлад особистості — це не просто нестабільна психіка чи «поганий характер», а стан, у якому людина потребує допомоги. Звернення до фахівця з психічного здоров’я допоможе налагодити якість життя, будувати взаємини з людьми та краще розуміти себе.

Використані джерела

Автор

Олена Алчанова

Комунікаційна менеджерка ГО "Жінки в медіа". Ex-редакторка DIVOCHE.MEDIA та "Твій сімейний лікар"; головна редакторка курсу "Комунікація з людьми, які зазнали травми внаслідок війни".

Переглянути усі статті

поділитися в соцмережах

facebook

twitter

коп. посил.