Як «Опіка Ангела» підтримує батьків, які зіштовхнулися зі втратою дитини з допомогою проєкту «Психічне здоров’я для України»
Команда MH4U познайомилася із Наталею та Світланою із громадської організації «Опіка Ангела» взимку 2021 під час відбору до програми малих грантів. Вже тоді засновниці мали чітку місію — впровадити в Україні систему підтримки батьків, які зіштовхнулися зі смертю дитини під час вагітності, у пологах або за короткий час після них. За статистикою 1 з 4 вагітностей закінчується втратою: це може бути як викидень, так і завмерла вагітність, перинатальна або неонатальна смерть. Аби допомогти батьками, які пережили втрату, Наталя та Світлана ділилися своїм досвідом на групових консультаціях та мріяли робити це більш масштабно та системно.
Саме тоді прийшла ідея започаткувати групи підтримки «рівний-рівному» для батьків по всій Україні. Такі зустрічі потрібні батькам, бо дозволяють зупинитися, прожити своє горе поруч з іншими, відчути підтримку і усвідомити, наскільки важливим є піклування про себе. Усе це, своєю чергою, допомагає уникнути психічних розладів, покращує добробут родин, стосунки в парі та не допускає соціальну ізоляцію. Команда MH4U підтримала «Опіку Ангела» в реалізації такої важливої ініціативи.
Зараз організація проводить 10 онлайн-груп підтримки щомісяця (кожної третьої середи, четверга, п’ятниці). Також «Опіка Ангела» навчила 19 ведучих-волонтерів, які мали досвід втрати дитини, а зараз безпосередньо працюють з іншими батьками.
З літа до грудня 2021 року вже пройшло 42 групи підтримки. Допомогу отримали понад 130 людей. Усі учасники програми поділені на групи відповідно до того виду підтримки, який їм зараз потрібен. «Опіка Ангела» також співпрацює з медичними установами: покращує обізнаність про втрату серед психологів, неонатологів, акушерів-гінекологів, лікарів загального профілю.


Впевнена, що написавши про групи підтримки мільйон слів подяки, я не зможу до кінця передати її роль у моєму житті після нашої втрати. В ту мить, коли здавалось, що я у своєму горі абсолютно одна і ніхто мене не розуміє, я познайомилась з прекрасними дівчатами, які відкрили мені очі на те, що я не сама, що серед нас так багато тих, кого «паралізує» біль втрати дитини. На наших онлайн-зустрічах я зрозуміла, що абсолютно нормально, що я злюсь, відмовляюсь приймати та просто відпустити цю ситуацію; нормально, що я можу плакати цілий день або радіти кожній дрібничці. Це нормально, і не варто цього соромитись чи уникати. Я і надалі вчусь проживати своє горе, свій біль і тугу, але в колі людей, які розуміють мене, як ніхто. В колі підтримки, з вічною любов’ю і пам’яттю про нашого Янгола.
Так про групи підтримки відгукується її учасниця Олена. А це – слова ще однієї учасниці, Ганни:
Групи дали мені відчуття спокою, попри відчуття тривоги, адже я не одна, і дівчат у групі турбують ті ж страхи та переживання. Тут ти дослухаєшся до інших історій не вухами, а серцем, і так само тут чують твою історію. Підтримка, розуміння, тепло завжди присутні на групах.
Великою мотивацією і поштовхом до внутрішнього зростання групи підтримки стали також і для самих ведучих. Так, за словами Надії, навчання дало їй можливість відповісти на внутрішні особисті питання, відчути єдність та впевнитися в тому, що її почуття є нормальними:
Для мене це внутрішній розвиток – бачити глибше. Головне не ховатися, а дати собі можливість бути в моменті. Навчання дало мені якусь силу і внутрішню перемогу. Після нього все частіше ловлю себе на думці «яка ж я щаслива, що я є, що я тут… що все це зі мною відбулось”. А групи – це справжня магія. Бо відчуття, що ти не один, дає мені силу. Бачити зміни учасників та їх досягнення – це подвійна моя перемога. З умінням відчути свій біль, ми вчимось відчувати і насолоду від життя з дрібниць.
Ще одна ведуча групи підтримки, Руслана, дякує, що ініціатива дала їй реальну можливість усвідомлено прожити своє горе і паралельно, завдяки навчанню, надати підтримку тим, хто її потребує:
Нарешті всесвіт почув мою потребу бути потрібною матусям, які пережили втрату дитяти. Після кожної групи підтримки приходить усвідомлення причетності до великої і доброї справи, яку ми разом з “Опікою Ангела” розпочали і яка, так би хотілось, щоб якнайшвидше переросла у ВЕЛИКЕ діло.
Проведення груп підтримки дає великий ресурс бути комусь потрібним, ділитися своїм досвідом зцілення від горя, і жити далі. А навчання дає великий ресурс ці групи проводити, вдосконалювати себе, розуміти потреби свої і інших, та бути щасливою.
– говорить ведуча Мар’яна.
Групи підтримки для мене про те, як люди можуть бути одне одному взаємопосилюючими, про те, що коли ділишся – глибшаєш і зростаєш. Про те, що ми, люди, потребуємо одне одного, потребуємо доброго, мудрого, теплого, приймаючого стосунку і цей стосунок є кожному з нас взаємозцілюючим.
– підсумовує ведуча груп підтримки Галина.
Засновниці організації Наталя та Світлана кажуть, що співпраця з MH4U допомогла «Опіці Ангела» у щоденній роботі: тепер вони мають двох нових працівників (адміністративний менеджер груп підтримки та менеджера з комунікацій). Зазначають, що курс Володимира Бєглова для MH4U з комунікацій навчив їх цікаво та якісно писати пресрелізи, а курс з проєктного менеджменту від Віталія Климчука – брати нові проєкти лише з урахуванням навантаження та можливості виконання. А ще в «Опіці Ангела» дуже тішаться розпочатій завдяки курсам MH4U системі фандрейзингу, бо мають 92 благодійники, які підписалися на щомісячні пожертви. Така активність дозволяє покривати частину основних витрат організації. Проте найближчим часом мають план: збільшити кількість благодійників до 300.