Я представляю організацію чи громаду
Децентралізація і залучення стейкхолдерів на рівні громад заради покращення послуг охорони психічного здоров’я у постраждалих від війни регіонах України – рецензована стаття
Віталій Климчук, Кристина Висоцька, Вікторія Горбунова
Анотація
Мета. Мета цієї роботи – проаналізувати, як постраждалі від війни громади в Україні (Луганська область) можуть формувати сталі послуги охорони психічного здоров’я в умовах децентралізації. Основний акцент робиться на тому, як стейкхолдери громад сприймають свої проблеми, та на відповідях, які пропонують громади задля забезпечення кращого охоплення послугами психічного здоров’я.
Структура/методологія/методи дослідження. Упродовж 2021 р. з представниками/стейкхолдерами громад зі сходу України (підконтрольна територія Луганської області) було проведено низку круглих столів (4 КС, у яких сукупно взяли участь 62 учасники) із використанням інтерактивних методів мозкового штурму. Учасники (медичні працівники, фахівці зі сфери психічного здоров’я, соціальні працівники, представники влади) мали нагоду обговорити проблеми, які виникають у формуванні системи послуг психічного здоров’я, та напрацювати реалістичні рішення для своїх громад. Результати обговорень були подані на якісний аналіз та оцінку учасників.
Результати. Децентралізація в Україні спричинила виділення коштів та розподіл обов’язків для розробки послуг для громад. Більшість громад виявилися неготовими визнати важливість послуг психічного здоров’я, повністю покладаючись на наявну слабку психіатричну систему стаціонарних закладів. Ефективно пропагувати формування послуг психічного здоров’я у громаді допомагають просвітницька робота, інтерактивні заходи із розбудови спроможності і кадрового потенціалу керівників громад і посадовців. Було виділено п’ять груп проблем: проблеми зі сфери лідерства, координування і співпраці; інфраструктура, фінансування і фізична доступність; брак кадрів і компетенцій у сфері психічного здоров’я і первинної медичної ланки; низька обізнаність про психічне здоров’я та наявні послуги і висока стигматизованість; проблеми, пов’язані з війною, кризою і пандемією. Групи впливу громад передбачили сім напрямків діяльності: підвищити роль громад і користувачів послуг в ініціативах органів влади; створити на рівні громад місцеві координаційні/робочі групи з питань розвитку послуг психічного здоров’я; сформувати у громадах простори (хаби) для інтегрованого надання послуг; включити послуги психічного здоров’я в існуючі послуги (соціальні, адміністративні і медичні); пропагування і лобіювання важливості психічного здоров’я з боку місцевих лідерів і користувачів послуг; підвищити спроможність громад у сфері управління фінансами і залучення коштів; розробити послуги, поєднавши можливості і бюджети сусідніх громад.
Рамки/висновки дослідження. Це дослідження має потенційні обмеження. Учасники круглих столів переважно були делеговані місцевою владою, а отже декому з них бракувало вмотивованості для розбудови послуг психічного здоров’я. Користувачів послуг залучили лише з боку фасилітаторів, а не від громад. Відтак, неможливо було включити їх погляди на проблеми і рішення. Отримані дані зводилися до позицій лише місцевих фахівців, представників органів влади і інших місцевих стейкхолдерів. У завданнях на круглі столи недостатньо проглядався правозахисний аспект.
Оригінальність/актуальність. Наскільки відомо авторам, ця наукова робота оригінальна з огляду на тему (зв’язок децентралізації і залучення місцевих стейкхолдерів для розуміння викликів розбудови послуг психічного здоров’я) і підходи до дослідження (залучення українських громад, якісний аналіз результатів обговорення і застосування передового досвіду та міжнародних рекомендацій до місцевого контексту).
Ключові терміни: психічне здоров’я, послуги психічного здоров’я, залучення громади, зона конфлікту.
Тип наукової праці. Ситуаційний аналіз, (кейс-стаді)