Шукаю допомогу
Як працюють групи підтримки для батьків, що втратили дітей
В Україні тільки зароджується культура усвідомленого горювання, а в суспільстві досі не прийнято говорити про те, що діти теж вмирають. Тому багатьом батькам, які стикаються з втратою дитини, часто нема з ким про це відверто поговорити. Однак вони можуть зробити це у групах підтримки.
Група підтримки – це регулярні зустрічі людей, які втратили дитину під час будь-якого терміну вагітності або невдовзі після народження. В Україні зустрічі таких груп підтримки проводить ГО «Опіка Ангела». Організацію створили батьки, що самі пройшли шлях від втрати дити до зцілення. Так сім’ї, що пережили однаковий досвід, допомагають одне одному проживати горе.
Заснували «Опіку Ангела» в Івано-Франківську, однак під час карантину зустрічі перейшли в онлайн-формат. Також за підтримки проєкту «Психічне здоров’я для України» (MH4U) проводити офлайн-зустрічі почнуть і в інших областях України: у Львівській, Донецькій, Луганській, Вінницькій, Харківській областях та Києві.
Для чого потрібні групи підтримки?
Групи підтримки методом «рівний рівному» створені, аби батьки могли підтримати одне одного та допомогти впоратись з горем. Метод полягає у тому, що в усіх учасників схожі проблеми або ситуації. А людей, які не мають такого досвіду, не допускають до таких зустрічей.
Понад три роки тому перші такі зустрічі батьків почала проводити учасниця команди «Опіки Ангела» Світлана Максюта.
«Мій син Ярослав пішов з життя на 26 тижні вагітності. Коли я проживала свою втрату і почала роботу з психотерапевтом, мене не залишало відчуття, що в цьому горі я сама. Мені здавалось, що зі мною щось не так, тому боялась комусь розповідати про те, що сталося. Тоді я не чула інших історій, нічого не знала про те, що діти можуть помирати. Я чула лиш те, що вони народжуються», – розповідає Світлана.
Формат проведення груп підтримки Світлана навчалась у свого психотерапевта та в міжнародних організаціях, вивчала основи травмотерапії.
«Коли я почала вести ці групи, прийшло величезне полегшення. Я побачила, що є такі ж матері та батьки, які зіштовхнулись з гірким досвідом втрати. Для мене було важливо зрозуміти, що я не одна, що так буває і таке стається. Я усвідомила, що зі мною все нормально і я з цим впораюсь», – ділиться досвідом Світлана.
Зустрічі проводять ведучі, які вже пережили втрату та можуть поділитись власним досвідом. Відвідування груп не виключає роботу з психотерапевтом, якщо це необхідно. Групи підтримки – це ще один інструмент допомоги.
Син засновниці ГО «Опіка Ангела» Наталії Сениці народився й помер в австралійському перинатальному центрі. Першу групу підтримки вона відвідала як учасниця через тиждень після того, як вийшла з пологового. Про можливість поспілкуватись з іншими батьками дізналась одразу від медиків.
«В нашій сім’ї були жінки, які втратили дитину і ніколи з цим не справились. І я боялась, що я теж можу не впоратись. Ми з чоловіком працювали з психотерапевткою, але відчували, що вона не розуміє нас повністю, адже не пережила такого досвіду», – згадує Наталія.
За словами психотерапевтки Ксенії Віттенберг, горювання – важкий процес, який потребує різнобічного підходу, а не лише психотерапії.
«Я травматерапевт і коли працюю з людьми, що пережили втрату, відчуваю як їм бракує додаткової підтримки. Формат «рівний рівному» працює не лише завдяки тому, що ведучі самі мали досвід втрати. Дуже важливо також, що в таких групах немає ієрархії, що дозволяє учасникам сформувати особливу довіру один до одного. «Своїй людині» легше ставити «незручні питання», бо немає страху, що тебе не зрозуміють.
Психіка людей, які проживають горе, працює трохи інакше: людині здається, що все життя проходить начебто «за стіною». І звідти, «з-за стіни» важко приймати підтримку і допомогу. А у форматі «рівний рівному» підтримка йде «зсередини», «з цього боку стіни». Таку допомогу легше прийняти», – розповідає Ксенія.
Що відбувається у групах підтримки?
На кожній зустрічі присутня ведуча, яка зазвичай створює безпечне середовище, дає можливість усім висловитись. Часто хтось один починає розповідати свою історію або те, що непокоїть – інші учасники відгукуються на його досвід.
Найчастіше на одній зустрічі обговорюють одну тему. Наприклад, про підтримку рідних, про стосунки з партнером, про реанімацію тощо. Учасники групи можуть почути історії про те, де батькам вдалось знайти підтримку після втрати дитини, про досвід зцілення. Кожен також може попросити поради.
Хто може взяти участь у зустрічі?
На зустрічі приходять і жінки, і чоловіки. У групах підтримки також можуть взяти участь бабусі та дідусі дитини, що померла. За попереднім узгодженням долучитись може і людина, що підтримує батьків після втрати дитини.
На будь-які зустрічі не дозволено приходити людям, які не мали досвіду втрати дитини і прийшли у групу з цікавості. Також на групах немає дітей та вагітних. Для вагітних жінок та тих, хто планує наступну вагітність, є окремі групи.
Коли варто взяти участь у групі підтримки?
Коли відчуваєте необхідність. Ходити можна скільки потрібно, але навіть одна зустріч групи має ефект.
Що це мені дасть?
Зможете проговорити такі речі, якими не можете поділитись з тими, хто не пережив втрату дитини. Учасники, які прожили горе, на зустрічах бачать, який великий шлях вони вже пройшли. А ті, хто втратив дитину нещодавно, бачать приклади, що впоратись можна.
Чи дізнаються про участь мої знайомі?
Групи підтримки для кожного учасника – безпечне середовище для спілкування. Організація не створює подій у Facebook, реєстрація повністю закрита. Також не дозволено публікувати жодних фото із зустрічей, а «все сказане на зустрічі, залишається на зустрічі».
Скільки це коштує?
Зустрічі групи підтримки є безкоштовними. «Опіка Ангела» є неприбутковою організацією та існує коштом підтримки волонтерів. Підтримати проведення груп підтримки можна на сайті: https://angelscare.org.ua/donate
Батьки, які взяли участь у групі підтримки
«Мені група допомогла усвідомити, що я не одна, що мене почують та підтримають. З деякими дівчатами я навіть потоваришувала. В певний час я змогла поговорити і відчути щирі співчуття та підтримку. Ця спільнота – це щось більше ніж «виговоритись», це щось світле та добре, що підтримує і не дає впасти у відчай. Я ніби допомагаю іншим і наповнююсь сама. Якби не ця група, я б багато чого пропустила, і мій шлях розпачу був би ще гіршим і спустошенішим» – Дар’я
«Група підтримки була не просто корисною. Саме завдяки участі у групах підтримки я змогла прожити горе, яке зацементувала у собі. Тепер я знаю, що всі мої почуття після втрати, за які мені докоряли інші люди – це нормальні почуття. Проживаючи свою біду, учасники групи підтримки також вчаться допомагати іншим і ця взаємна підтримка – це неймовірна сила! В групі підтримки немає місця знеціненню, адже всі учасники – теж батьки ангелів, які розуміють через що ви проходите» – Ольга
«Це рятівна ниточка, яка потім перетворюється на міцний канат, коли після втрати зависаєш десь у міжвимірному просторі. Історії жінок і підтримуючи коментарі дуже допомагали з самого початку. Горе унікальне і невичерпне, та коли поруч є підтримка, є кому розказати про свого Ангелика, то з’являється цілюща енергія, що допомагає залишатися жити тут і спрямовувати свою любов туди, поза хмаринки» – Ганна
Ганна Котихова