Станом на листопад 2022 року з України у зв’язку з війною виїхали понад 4 мільйони людей. Значна частина з них повністю втратила домівку та не має куди повертатися назад. Кожен з них так чи інакше тужить за своїм минулим життям. Що робити з тугою за домом? Як допомогти собі та іншим почуватися комфортніше в нових обставинах?
Що ти відчуваєш?
Кожна людина, залежно від обставин, сприймає та відчуває втрату дому по-різному. Все залежить від оточення, економічного стану, друзів та близьких, можливостей далі працювати та будувати своє життя. Також важливо пам’ятати, що травма втрати дому може бути й через вимушену еміграцію з можливістю повернутися в Україну згодом.
Що допомагає пережити втрату?
Травматичний досвід втрати дому має два складники. З одного боку це проживання емоцій втрачання, якщо дому більше немає, його окуповано, або ж відбулась еміграція в безпечне місце, з іншого — необхідність адаптуватися до змін та нової реальності.
Таким чином людина фактично шукає баланс між двома важливими й важкими станами. У такому випадку неможливо сфокусуватися на чомусь одному, адже емоції та переживання щодо іншого накриють хвилею.
Що може допомогти:
- визнати реальність
- розв’язати проблеми, пов’язані з втратою (забрати речі, віддати ключі)
- відкритий діалог про втрату з тим, кому довіряєш
- проживання емоцій
А якщо емоцій надто багато?
Емоцій ніколи не буває «занадто». Натомість важливо їх проживати. Можна знайти кілька годин на день, упродовж яких у безпечному місці ти зможеш плакати, писати нотатки, писати у щоденник абощо.
Втрата — це не лише про сльози. Втрата передбачає також і багато злості. Важливо зрозуміти її характер. Спитай у себе: “Що я роблю зі злістю?”, “На кого її спрямовую?”, “Як я можу цьому зарадити?”. Після визнання злості важливо спрямувати її на активну екологічну дію: наприклад, фізичні вправи, біг, крик у безпечному місці тощо.
Як почати адаптуватися?
Відновлення після втрати дому та психологічна адаптація можуть статися не скоро. Адже втрата дому означає необхідність починати все спочатку. Це може викликати неабиякий смуток та повну втрату мотивації. Повернути землю під ногами допоможе рутина: улюблена кава та сніданки, час з близькими (фізичний або віртуальний).
Коли ти починаєш відчувати, що відбувається адаптація і ресурсу стає більше, переходь до серйозніших кроків — влаштування на роботу, пошуку кращого або комфортнішого варіанту житла, нових знайомств.
Втрата дому — травматичний досвід. Однак, не забувай дати свободу своїм емоціям, не заморожувати їх. Це прискорить процес відновлення.
Будь в безпеці та бе-е-ережи себе!
Ваше місто заполонили овечки. Їх можна побачити в найнеочікуваніших місцях: на зупинках громадського транспорту, в барах, університетах, на дитячих майданчиках. Вони підкажуть, як подбати про своє психічне здоров’я під час війни. Овечок створила команда проєкту «Психічне здоров’я для України». Побачили QR-код? Скануйте, переходьте на сайт і дізнавайтесяся про себе більше! Тексти розробили фахівці з психічного здоров’я. Вони розкажуть більше про розлади сну та харчової поведінки, депресію, агресію, тривогу, нав’язливе мислення, зловживання алкоголем, батьківську роздратованість і відновлення після втрати. Читайте і бееережіть себе!
