Шукаю допомогу
Дратують діти? Дещо про батьківську роздратованість
Час від час ловиш себе на думці, що діти справжнє бе? Спершу ловиш, а потім сам нияковієш від таких почуттів? Розуміємо тебе! Всі батьки інколи відчувають сильну злість на дітей. Роздратованість виникає у випадку критично високого рівня стресу.
Чому батьки гніваються?
- Не мають часу для себе
- Перевтомлюються
- Мають завищені очікування від дитини
- Спрацьовує бажання перфекціонізму (“Чому моя дитина “не ідеальна?”).
- Порушуються плани, таймінг, руйнуються очікування.
- Установка “ідеальний тато/мама” змушує жити чужим “глянцевим” життям.
- Мають різкі судження та стидаються цього.
- Мають тривожні думки про майбутнє, не впевнені у ньому.
Чому гніваються діти?
- Гнів є частиною розвитку дитини. Дитина просто не розуміє, як висловити те, що відчуває.
- Мають травматичний досвід або відчувають складні емоції.
- Відчуваються страх, і , як наслідок, мають захисну реакцію гніву.
Аналізуючи роздратованість, варто пам’ятати про базову турботу про себе. Піклуйтеся про себе: сон, їжа, спілкування — це надважливі речі, які впливають на стан та нашу спроможність опиратися стресовим ситуаціям.
Дотримуйтесь цих корисних звичок, і ваше життя буде в гармонії.
Що допоможе подолати роздратованість?
- Заземлюйтесь. Сильне роздратування провокує емоційну бурю. В такому стані будь-які слова або рішення можуть негативно впливати на тебе. Саме тому важливо практикувати вправи заземлення. Спробуй звернути увагу на відчуття: сповільнися та зверни увагу на тіло через дихальні вправи. Притисни стопи до підлоги. Витягни руки вздовж тіла або стисни долоні перед собою. Далі переключи свою увагу: що чуєш довкола, що бачиш, що відчуваєш у повітрі? Торкнися найближчих предметів. Які вони на дотик? Важкі думки також частина світу навколо, ви можете їх контролювати.
- Зрозумій свої тригери. Іноді ми дратуємося, бо поведінка дітей нагадує нам травматичний досвід з нашого власного дитинства.
- Обговорюй. Дуже часто стосунки батьків і дітей мають авторитарний характер – фактично стають боротьбою двох «я так хочу». Додай у комунікацію аргументи та щире прохання, проговори свої почуття. Які емоції викликає у тебе поведінка дитини, чому вони негативні, як можна це змінити?
- Допомагай дитині висловити емоції. Поговори з сином або донькою відверто. Нехай дитина розповість про мотивацію своїх вчинків. Чим керувалася, чого хотіла досягти. Можливо, дитина просто не знає, як поділитися своїми хвилюваннями.
- Попрошайся з перфекціоністом усередині себе. Твоє життя – унікальне. Не варто робити все ідеально та прагнути бути сім’єю з романтичної комедії. Цілком нормально не знати всіх відповідей на питання дітей “Чому?”.
Дуже часто нас супроводжують негативні емоції та важкі думки. Так буває, навіть коли ми захоплені спілкуванням з сім’єю, іграми з дітьми або іншими улюбленими справами. Переживання відвертають нашу увагу від цінностей та роблять роздратованими.
Злізти з емоційного гачка, повернути контроль над думками, емоціями та подіями та тренувати свою включеність допоможуть вправи заземлення.
Практикуйся та бе-е-ережи свій спокій!
Чернівці заполонили овечки. Їх можна побачити в найнеочікуваніших місцях: на зупинках громадського транспорту, в барах, університетах, на дитячих майданчиках. Вони підкажуть, як подбати про своє психічне здоров’я під час війни. Овечок створили команди проєкту «Психічне здоров’я для України» та ГО «Заходи». Побачив QR-код? Скануй, переходь на сайт і дізнавайся про себе більше! У нас для тебе 10 текстів, які розробили фахівці з психічного здоров’я. Вони розкажуть більше про розлади сну та харчової поведінки, депресію, агресію, тривогу, нав’язливе мислення, зловживання алкоголем, батьківську роздратованість і відновлення після втрати. Читай і бееережи себе!
Проєкт «Інформаційна кампанія про психічне здоров’я у Чернівецькій області» реалізує ГО «Заходи» за підтримки проєкту «Психічне здоров’я для України» (MH4U).