Найважливіше про психічне здоров'я
Шукаю допомогу

“Кожна людина в будь-який момент свого життя може потребувати психологічної допомоги”, — історія Олени. Програма Амбасадорів психічного здоров’я

{{ slide + 1 }} / {{ sCount }}

Олена працює психологинею й допомагає людям долати труднощі, які виникають у питаннях психічного здоров’я. А ще Олена – учасниця Програми Амбасадорів психічного здоров’я з декількох причин. По-перше, їй небайдужа ситуація зі стигмою людей з психічними розладами у нашому суспільстві, до покращення якої вона хоче долучатись. А також Олена має свій досвід пережитих труднощів із психічним здоров’ям, яким вона щиро поділилась з нами.

Коли і як ви зрозуміли, що маєте складнощі з психічним здоров’ям?

Перші дзвіночки з’явились, коли я мала проблеми з фізичним самопочуттям. Тоді вдруге переживала проблеми зі спиною – гострий біль, який зовсім не давав рухатись. Власне, це і стало поштовхом до того, що під удар потрапило і моє психічне самопочуття – відчуття безсилля та відчаю.

Чи зверталися ви по фахову допомогу?

Так, я зверталась до свого сімейного лікаря та психолога.

Що вас підштовхнуло звернутися за допомогою до фахівця?

Я маю медичну освіту та працюю у цій сфері понад 20 років. Я й сама психолог. Тому усвідомлення того, що  маю потребу у фаховій допомозі з’явилось завдяки моїй професійній діяльності. Хоч багато людей вважає, що психологи самі можуть вирішувати проблеми, які пов’язані з їх психічним здоров’ям, чи взагалі їх не мають через свою діяльність – я скажу від себе, що це не так. Кожна людина в будь-який момент свого життя може потребувати психологічної допомоги, за якою обов’язково варто звертатись.

В той момент, коли я зрозуміла, що мені потрібна допомога, я переживала гострий стресовий розлад, емоційне вигорання та депресивний стан. Це мені допомогли визначити фахові діагностичні тести.

Яким був ваш шлях одужання?

Після консультацій з фахівцями стало зрозуміло, що мені потрібна регулярна психологічна підтримка у вигляді психотерапії. Загалом кожен фахівець, який працює у сфері психічного здоров’я має регулярно відпрацьовувати свої рефлексії з іншим фахівцем. Але у цьому випадку мене спіткала не лише професійна, а й особиста життєва криза, яка потребувала опрацювання. Одужання – це довгий процес, який в мене складався з роботи з психологом та роботи з собою. І це процес триває і до тепер.

Чи сталась з вами якась важка/переломна подія, яка передувала першим симптомам розладу?

Звісно, таким речам завжди передують певні тригери. В моєму випадку це була особиста, професійна та соціальна криза, що були пов’язані з моїм 40-им роком життя, переходом на дистанційну роботу та пандемією, яка змінила життя усіх нас.

Яким було ваше життя до розладу і як воно змінилося через нього?

До проблем зі здоров’ям, які почалися з жовтня 2020 року, я була активна, товариська, життєрадісна. Після гострого стресового розладу та проблем з фізичним здоров’ям у жовтні 2020 та березні 2021 року я дуже сподівалася на розуміння та підтримку друзів і близьких та шукала відповіді зовні. Але згодом усвідомлення того, що моє життя і мої проблеми зі здоров’ям –  це моя відповідальність, зміцнили силу духу та волі й допомогли шукати вихід з ситуації, що склалася.

Пригадайте, будь ласка, найважчу ситуацію, пов’язану із розладом

Найскладнішим був травень 2021 року, коли мої батьки захворіли на Covid-19. А вже через тиждень ми з донькою теж були хворі. На щастя, нам з нею вдалось перенести хворобу у легкій формі, а от мій батько потрапив тоді у реанімацію. Це було надзвичайно важко переживати. Тоді в мене почались панічні атаки.

Чи є щось, крім призначеного курсу лікування, що вас підтримує та надає сили?

Звісно. До підтримки свого стану потрібно підходити комплексно й налагоджувати свій стиль життя з усіх фронтів. Окрім психотерапії, мені дуже допомагають дихальні вправи й інші психотехніки, енергетичні практики, ходьба, лікувальна фізкультура, масаж та збалансоване харчування.

Як розлад вплинув на ваше особисте життя?

Мій досвід став поштовхом для переоцінки свого ставлення до оточення та самої себе. Я почала більше прислухатись до своїх відчуттів та шукати відповіді у собі. 

Чи ділились ви тим, що переживали непрості часи із близькими, колегами та знайомими? Як вони відреагували на це?

Ділилась, адже самій важко переживати такий час. Реакцію зустрічала різну: хтось щиро підтримував та ділився своїм досвідом, хтось, на жаль, знецінював це чи казав, що я «бідненька» і «слабенька». Люди різні й сприймають таке по-різному. В нас загалом не надто прийнято ділитись такими особистими проблемами та переживанням, які пов’язані з психічним здоров’ям – нерозуміння, страх і стигма дають про себе знати.

Що б вам хотілося сказати іншим людям, які мають складнощі з психічним здоров’ям?

Я хочу порадити шукати опору в собі та віру у власні сили. І відповідально ставитись до свого здоров’я та життя. Також обов’язково звертатись по допомогу, коли є в цьому потреба.

{{ slide + 1 }} / {{ sCount }}