Під час спілкування з людиною, яка проживає втрату, ми можемо почуватись безпорадними, бо розуміємо, що вона проходить найболючіший досвід життя. Коли ви говорите з людиною, яка проживає втрату, дійте щиро. Якщо відчуваєте розгубленість та не можете підібрати слів, скажіть про це відкрито. В розмові немає потреби поводитись «по-особливому». Важливо не боятись бути поруч та бути відвертим.
Ось що може допомогти:
Висловіть слова співчуття та готовності підтримати і допомогти, якщо ви справді готові. Не обіцяйте того, чого не зможете зробити.
Потурбуйтеся про фізичні потреби людини. Прямо спитайте, що ви можете зробити. Допоможіть людині повернути в життя рутинні справи. Передбачуваність рутини допомагає почуватися безпечніше й зменшує стрес, тривогу та безнадію.
Тримайте правильну фізичну дистанцію. Для цього дивіться на реакцію людини. Перед будь-яким фізичним контактом (обійми чи доторки), спитайте дозволу на це. Слідкуйте за тим, щоб людина мала час і простір побути наодинці, але не залишалася на самоті надовго.
Долучіть людину до спільної справи. Це дасть відчуття єдності, залученості і зв’язку з іншими.
Розповідайте та слухайте добрі історії про людину, яка померла або вважається зниклою безвісти.
Що не варто робити у намаганні підтримати людину, яка проживає втрату?
- Питати про те, що вона відчуває.
- Питати про обставини втрати.
- Жаліти.
- Переконувати, навіть якщо ваша думка відрізняється.
- Говорити довго про співчуття.
- Говорити про те, що ви розумієте, що людина відчуває.
- Питати «чому?».
- Проповідувати та повчати.
- Надміру говорити про себе.
Що таке невизначена втрата?
Одним із найважчих та найболючіших досвідів, який через війну переживають українські родини, є невизначена втрата. Коли людина вважається зниклою безвісті, а її близькі не мають інформації ні про її життя, ані про смерть — це ускладнює проживання горя.
Члени сім’ї розходяться в думках про долю зниклої безвісти близької людини. Одні продовжують сподіватися на повернення, інші сприймають зниклу людину як однозначно мертву. Без фізичного доказу — аналізу ДНК або тіла для поховання — втрата для сім’ї не має кінця.
Що відбувається в сім‘ях, які проживають невизначену втрату?
- Прийняття рішень відкладається, а процеси горювання заморожуються.
- Невизначеність перешкоджає пошуку сенсу, який так необхідний для подолання втрати.
- Щоденні завдання залишаються невиконаними, а сімейні ролі — нез‘ясованими.
- Друзі та діти часто опиняються поза увагою, а традиційні сімейні ритуали та святкування скасовуються.
Якщо хочете дізнатися більше про невизначену втрату, як родини зниклих безвісти військовослужбовців можуть підтримати себе, а суспільство — не залишатися осторонь їх втрати, дивіться наш ефір з психотерапевтками Оленою Мухою та Юлією Стадницькою.
