Найважливіше про психічне здоров'я
Хочу допомогти близьким
12 Квітня 2021

Чому для бізнесу важливо працевлаштовувати людей з психічними розладами

психічне здоров’ясоціальна адаптація
Чому для бізнесу важливо працевлаштовувати людей з психічними розладами
{{ slide + 1 }} / {{ sCount }}

Зміст

  1. Проблеми та стереотипи щодо психічного здоров’я на роботі
  2. Дестигматизація психічних розладів на робочому місці
  3. Переваги інклюзивного підходу для бізнесу
  4. Практичні кроки для впровадження інклюзії

Сьогодні роботодавці у всьому світі продовжують рухатись в напрямку створення стратегій працевлаштування людей з інвалідністю, зокрема людей з інвалідністю через психічні розлади. Топменеджери таких компаній як Microsoft, Google, Ernst & Young, J.P. Morgan Chase працюють над інклюзивними політиками, які б враховувати інтереси працівників та задовольняли потреби бізнесу.

В Україні така практика поки що поодинока, проте є. При цьому, часто вітчизняні компанії прагнуть переобладнати будівлі офісів, намагаючись відповідати архітектурним вимогам розумного пристосування, проте не вважають за потрібне працевлаштувати людей з психічними розладами.

Серед усіх типів інвалідності — інвалідність у зв’язку із психічними розладами все ще залишається однією із найбільш стигматизованих та неправильно зрозумілих проблем, зокрема у середовищі: роботодавець-працівник-колектив. 

Українські роботодавці й зараз стверджують, що побоювалися б брати когось на роботу, якби знали, що він чи вона переживає депресію або якусь іншу проблему психічного здоров’я.

Це явище, на жаль, особливо помітне в країнах пострадянського простору, які “грішать” низькою культурою прийняття “різноманітності” людей у робочому колективі. 

Проблеми та стереотипи щодо психічного здоров’я на роботі

Варто сказати, що і в США, і в інших країнах із прозахідними корпоративними цінностями теж не одразу все було гладко.

Наприклад, між 2003 і 2013 роками в США було зафіксовано 56% заяв щодо дискримінації на робочому місці, пов’язаних з депресією.

Лише 18% з тих, кого в результаті співбесід працевлаштовували, сказали, що у них “були симптоми розладів психічного здоров’я у попередньому місяці”. Найбільш поширеними розладами були депресія, реакції на стрес і тривога, зловживання наркотичними речовинами (дані результатів Національного дослідження коморбідності США). 

Також, згідно з цим дослідженням менеджери та HR-фахівці компаній скаржились на недостатню освіченість в питаннях психічного здоров’я, психічних розладів, інших проблем, що можуть виникати зі створенням інклюзивного середовища для людей із психічними розладами в команді. 

Як бачимо, Україна, як і США 10 років тому, переживає переломний момент у зміні парадигми сприйняття психічних розладів. Наше суспільство потроху починає розуміти, що психічні розлади не варто сприймати як “негативні” стани здоров’я, із яким складно або взагалі неможливо працювати. 

Основна суть дестигматизації проблем із психічним здоров’ям на робочому місці передбачає створення культури, за якої працівники відчуватимуть, що можуть безпечно та комфортно розказати про свій розлад без негативних наслідків. 

Дестигматизація психічних розладів на робочому місці

Щоб розвивати таку культуру, Надін Фогель, CEO of Springboard Consulting LLC, рекомендує  роботодавцям наступне:

  • створювати корпоративні політики/етики з питань інклюзії; 
  • проводити тренінги із загальної обізнаності працівників про психічне здоров’я та психічні розлади;
  • запроваджувати практику інтерактивних діалогів для фахівців з персоналу, менеджерів з найму та рекрутерів. 

Впровадження тренінгів, поширення інших освітніх матеріалів дозволятиме компаніям продемонструвати свою зацікавленість та прихильність до людей з інвалідністю, включаючи людей з проблемами психічного здоров’я.

З юридичної точки зору підприємства не можуть дискримінувати за віком, статтю, релігією, етнічною приналежністю, національністю та расою чи станом здоров’я. 

Проте нам важливо переконати роботодавців в позитивних перевагах рішення про створення інклюзії в роботі з людьми, які мають психічні розлади, а не лякати квотами і штрафами за їх невиконання. Адже “різноманітність” у робочому колективі є поширеною практикою і навіть трендом у західному світі.

Переваги інклюзивного підходу для бізнесу

Переваги створення робочого середовища, яке є дружнім до людей із психічними розладами:

  • Ширший запит — більше ресурсів. Ваша компанія володітиме ширшим спектром навичок, талантів, життєвого досвіду та перспектив, в силу лише того, що ви “відключите” фільтр під час пошуку працівників.
  • Покращення клімату в колективі. По-перше, інші працівники почуватимуться комфортніше, коли знатимуть, що компанія поважає та цінує їх незалежно від стану здоров’я чи інших непередбачених життєвих обставин. По-друге, працівники в команді розвиватимуть навички уваги до потреб інших.
  • Репутаційно хороше рішення. Теми спікерів на Всесвітньому економічному форумі в Давосі з кожним роком все більше стосуються різноманіття на робочому місці. Тобто залучення до команди працівників з різних соціальних груп, національностей, сексуальної орієнтації, віку, етнічних груп, релігій, фізичних здібностей тощо. Тому рішення про інклюзію і дружню політику до людей із психічними розладами може позитивно вплинути на бренд бізнесу.
  • Ви засвідчите свою соціальну відповідальність і небайдужість до проблеми. Таке рішення продемонструє, що ви прагнете покращити життя людей та є соціально-свідомим роботодавцем. 
  • Різноманіття в колективі позитивно впливає на інноваційність рішень. Якщо ви продуктова компанія, то результат вашої роботи зможуть протестувати та оцінити ширше коло споживачів. Ви матимете можливість поглянути на продукт з різних кутів зору та мати більш об’єктивне бачення можливостей компанії.
  • Фінансові переваги у вигляді податкових пільг. Для підприємств, установ і організацій, у яких працюють люди з інвалідністю (в тому числі через психічні розлади), єдиний соціальний внесок встановлюється в розмірі 8,41% від бази нарахування (ч. 13 ст. 8 Закону про ЄСВ). Ця податкова пільга застосовується, коли роботодавці нараховують  зарплату, лікарняні, декретні й інші виплати таким працівникам.

Якщо вказані аргументи видаються вам переконливими, зробіть перший крок до побудови нової — більш здорової, людяної та сучасної — корпоративної культури у вашій організації.

Практичні кроки для впровадження інклюзії

Підвищуйте обізнаність серед працівників щодо того, чим є психічний розлад, розвійте страхи і міфи навколо цієї теми, заохочуйте колег до поведінки, яка спрямована на розвиток навичок емпатії до потреб інших.

Надалі, варто навчати фахівців з персоналу та формувати політики інклюзії на робочому місці. Проте тут маємо одне прохання: не створюйте нічого для людей з інвалідністю без їхньої участі.

Розробляючи програми інклюзії, в першу чергу, знайдіть експертів — представників організацій, які займаються цією проблемою багато років. 

Одна з організацій, яка може вам допомогти у цьому — Mental Health for business.  

Бажаємо вам успіху та швидкого переходу на світлу 🙂 сторону свідомого бізнесу.

FAQ

  • Демонструвати емпатію, відкритість і вміння слухати.
  • Заохочувати до відвертої розмови у комфортних і приватних умовах.
  • Шукати рішення разом, фокусуючись на можливостях працівника.
  • Бути гнучким щодо графіка роботи та завдань.
  • Уникати стереотипів і припущень щодо здібностей людини виконувати роботу.
  • Поважати приватність інформації про психічний розлад.
  • Інформувати про фахову підтримку, доступну поза роботою.
  • Реалізовувати невеликі програми підтримки на робочому місці, наприклад зони для відпочинку чи фізичної активності.
  • Проявляти емпатію залежно від формату стосунків: пропонувати допомогу, нагадувати про важливі події, підтримувати в роботі.
  • Пам’ятати про маленькі приємні жести: чашка чаю, кава, печиво, дружнє спілкування.
  • Підтримувати позитивну командну атмосферу, щоб людина не почувалася ізольованою.
  • Поважати психічне здоров’я колег і їхню приватність.
  • Звертатися до фахівців, якщо потрібна професійна допомога.
  • Піклуватися про власне психічне здоров’я, щоб ефективно підтримувати інших.